Клинический случай №5

Больная П. 34 года обратилась в урологическое отделение КГКБ №6 с жалобами на острую боль в левой поясничной области, что отмечает в течение недели. Из анамнеза: по поводу экстрофии мочевого пузыря (Экстрофия мочевого пузыря (происходит от греческого слова "ekstrophe", что означает сдвиг, выворачивания, изнанку мочевого пузыря) - это врожденный порок развития мочевого пузыря, при котором мочевой пузырь оказывается не внутри, а снаружи. Передняя стенка мочевого пузыря отсутствует, как и соответствующий ей участок брюшной стенки, которая расщеплена, и таким образом мочевой пузырь оказывается снаружи. Моча льется наружу через отверстия мочеточников.) - в четырехлетнем возрасте проведения пересадку участка мочевого пузыря мочеточниками прямую кишку.

При диагностике:

МСКТ: Левая почка обычной формы, размеров и расположения, паренхима условно однородная, умеренно истончена, содержит конкремент в нижней группе чашек 16 х 10 х 20 мм, плотностью до + 1677 ед. H., ЧЛС расширена. Левый мочеточник расширен до 14 мм, на уровне н /с содержит конкремент до 16 х 21 х 10 мм, плотностью до + 1533 ед. H.

Установлен диагноз: Аномалия развития мочеполовой системы. Экстрофия мочевого пузыря. После операции: Пересадки мочеточников в прямую кишку 1988 Мочекаменная болезнь. Конкремент нижней чашки левой почки. Конкремент н /с левого мочеточника. Левосторонний уретерогидронефроз. Хронический калькулезный пиелонефрит в стадии латентного воспаления.

Таким образом, при наличии пересаженных мочеточников в прямую кишку выполнить уретеролитотрипсию слева и удалить конкремент н / с левого мочеточника технически невозможно. Принято решение о выполнении мини перкутанной нефролитотрипсии конкремента н / чашки левой почки с антеградный уретеролитотрипсиею конкремента в н / с левого мочеточника.

Операция выполнена успешно с установлением нефростомичного дренажа. На 3 - и сутки нефростомический дренаж удален и пациентка на 4 е сутки в удовлетворительном состоянии выписана на амбулаторное лечение.

Хирург: Шмуличенко Александр Владимирович

Ассистент: Голубицкий Юрий Николаевич

Лечащий врач: Бабаев Агил Валерьевич

Клінічний випадок №5

Хвора П. 34 роки звернулася в урологічне відділення КМКЛ №6 зі скаргами на гостру біль в лівій поперековій ділянці, що відмічає на протязі тижня. З анамнезу: з приводу екстрофії сечового міхура (Екстрофія сечового міхура (походить від грецького слова "ekstrophe", що означає зсув, вивертання, виворіт сечового міхура) - це вроджена вада розвитку сечового міхура, при якому сечовий міхур виявляється не всередині, а зовні. Передня стінка сечового міхура відсутня, як і відповідний їй ділянку черевної стінки, яка розщеплена, і таким чином сечовий міхур виявляється зовні. Сеча ллється назовні через отвори сечоводів.) – в чотирирічному віці проведено пересадку ділянки сечового міхура з сечоводами в пряму кишку.
При діагностиці:
МСКТ: Ліва нирка звичайної форми, розмірів і розташування, паренхіма умовно однорідна, помірно стоншена, містить конкремент в нижній групі чашок 16 х 10 х 20 мм, щільністю до + 1677 од. H., ЧЛС розширена. Лівий сечовід розширений до 14 мм, на рівні н / 3 містить конкремент до 16 х 21 х 10 мм, щільністю до + 1533 од. H.

Встановлено діагноз: Аномалія розвитку сечостатевої системи. Екстрофія сечового міхура. Стан після операції: Пересадки сечоводів в пряму кишку 1988 р. Сечокам’яна хвороба. Конкремент нижньої чашки лівої нирки. Конкремент н /3 лівого сечоводу. Лівобічний уретерогідронефроз. Хронічний калькульозний пієлонефрит в стадії латентного запалення.
Таким чином при наявності пересаджених сечоводів в пряму кишку виконати уретеролітотрипсію ліворуч і видалити конкремент н/з лівого сечоводу технічно не можливо. Прийнято рішення про виконання міні перкутанної нефролітотрипсії конкременту н/чашки лівої нирки з антеградною уретеролітотрипсією конкременту в н/з лівого сечоводу.
Операція виконана успішно з встановленням нефростомічного дренажу. На 3 - тю добу нефростомічний дренаж видалено і пацієнтка на 4 ту добу в задовільному стані виписана на амбулаторне лікування.
Хірург: Шмуліченко Олександр Володимирович
Асистент : Голубицький Юрій Миколайович
Лікуючий лікар: Бабаєв Агіл Валерійович

Клинический случай №4

Пациент Б, 51г.

Поступил в отделение урологии - с жалобами на ноющие боли в поясничной области слева. Болеет в течение многих лет. НЕ лечился.

Данные МСКТ:

Правая почка - паренхима сохранена, уборочная система не расширена.

Левая почка - паренхима сохранена, уборочная система несколько расширена, в верхнем средне-нижней группе чашечек визуализируется коралловидных конкремент, размерами 3,3 х 1,5 х 3,8 см, а также в средней и нижней группе чашечек имеющиеся конкременты размерами от 0 2 до 1,5 х 0,6 см.

Диагноз: МКБ. Коралловидный конкремент левой почки. Левосторонний гидронефроз. Хронический калькулезный пиелонефрит в фазе латентного течения.

Проведено оперативное вмешательство:

Mini PCNL слева. (Через один доступ). Антеградная стентирование левой почки. (Без установки наружного дренажа).

В удовлетворительном состоянии на 2-е сутки пациент выписался из стационара.

Стент удален на 10 - е сутки.

Хирург: Шмуличенко Александр Владимирович

Ассистент: Голубицкий Юрий Николаевич

Клінічний випадок №4

Пацієнт Б, 51р.
Поступив до відділення урології - зі скаргами на ниючі болі в поперековій ділянці ліворуч. Хворіє протягом багатьох років. Не лікувався.

Дані МСКТ:
Права нирка - паренхіма збережена, збиральна система не розширена.
Ліва нирка - паренхіма збережена, збиральна система дещо розширена, в верхньо-середньо-нижній групі чашечок візуалізується кораловидний конкремент, розмірами 3,3 х 1,5 х 3,8 см , а також в середній і нижній групі чашечок наявні конкременти розмірами від 0,2 до 1,5 х 0,6 см .

Діагноз: СКХ. Кораловидний конкремент лівої нирки. Лівобічний гідронефроз. Хронічний калькульозний пієлонефрит в фазі латентного перебігу.

Проведено оперативне втручання:

Mini PCNL ліворуч. (Через один доступ). Антеградне стентування лівої нирки. (без встановлення зовнішнього дренажу).

У задовільному стані на 2-гу добу пацієнт виписався зі стаціонару.
Стент видалено на 10 – ту добу.

Хірург: Шмуліченко Олександр Володимирович
Асистент: Голубицький Юрій Миколайович

 

Клинический случай №3

Пациент Г., 61Р, поступил в отделение урологии - с жалобами на умеренные боли в пояснице, больше справа. Болеет в течение многих лет.

По данным КТ: в правой почке конкремент 2,2 х 0,6 х 1,9 см, который наполняет почти всю лоханку; Левая почка - конкремент нижней чашечки размером 1,3 х 0,9 х 2,0 см.

На основе полученных данных поставлен диагноз:

МКБ: Двусторонний нефролитиаз. Конкремент нижней чашечки левой почки. Конкремент лоханки правой почки. Правосторонний гидронефроз. Хронический калькулезный пиелонефрит в стадии латентного течения.

Пациенту проведено оперативное лечение - Двусторонняя Mini PCNL (Перкутанная нефролитотрипсия) без использования дренажей.

В удовлетворительном состоянии на четвертые сутки пациент пошел домой.

Данная методика является миниинвазивной, малотравматичной и высокотехнологичной. На базе отделения есть все необходимое оборудование для проведения данного оперативного вмешательства. Все врачи отделения являются практикующими специалистами.

Хирург: Шмуличенко Александр Владимирович

Ассистент: Голубицкий Юрий Николаевич

Лечащий врач: Бабаев Агил Валерьевич

Обращайтесь! Поможем!

Клінічний випадок №3

Цікавий клінічний випадок!

Пацієнт Г., 61р , поступив до відділення урології - зі скаргами на помірні болі в поперековій ділянці, більше справа. Хворіє протягом багатьох років.

За даними КТ: у правій нирці конкремент 2,2 х 0,6 х 1,9 см, який виповнює майже всю лоханку; Ліва нирка - конкремент нижньої чашечки розміром 1,3 х 0,9 х 2,0 см.
На основі отриманих даних поставлено діагноз:

СКХ: Двосторонній нефролітіаз. Конкремент нижньої чашечки лівої нирки. Конкремент лоханки правої нирки.Правосторонній гідронефроз. Хронічний калькульозний пієлонефрит в стадії латентного перебігу.

Пацієнту проведено оперативне лікування – Двобічна Mini PCNL (Перкутанна нефролітотрипсія) без використання дренажів.

У задовільному стані на четверту добу пацієнт пішов додому.

Дана методика є мініінвазивною , малотравматичною та високотехнологічною. На базі відділення є все необхідне обладнання для проведення даного оперативного втручання. Всі лікарі відділення є практикуючими спеціалістати.

Хірург: Шмуліченко Олександр Володимирович
Ассистент: Голубицький Юрій Миколайович
Лікуючий лікар: Бабаєв Агіл Валерійович

Звертайтеся! Допоможемо!

Трансуретральная биполярная резекция аденомы предстательной железы

Подход к выбору метода хирургического лечения доброкачественной гиперплазии предстательной железы (ДГПЖ). При наличии очень больших размеров аденомы простаты используется открытая хирургия (черезпузырная, или позадулонная простатектомия), также перспективным направлением лечения больных ДГПЖ является замена традиционных хирургических вмешательств на малоинвазивные эндоскопические технологии.

ТУР простаты - или трансуретральная резекция аденомы предстательной железы - это эндоскопическая операция, направленная на удаление образования и нормализацию мочеиспускания. Проводится без разреза через мочеиспускательный канал.

Биполярная трансуретральная резекция простаты (ТУРП). - это «золотой» современный стандарт вмешательства. Так как в качестве проточной жидкости используется физиологический раствор, у пациента исключается вероятность водной интоксикации, то есть ТУР-синдрома.

Другое значимое преимущество - возможность удалять аденоматозные узлы объемом до 150 см3, тогда как монополярный вариант ограничивается 80-90 см3. И третий аспект: биполярный ТУР безопаснен для сердца, даже для пациентов с искусственным водителем ритма.

ТУР помогает уменьшить симптомы у большинства мужчин с аденомой простаты. Эта процедура лучше всего подходит для мужчин, имеющих предстательную железу достаточно больших размеров, которая вызывает симптомы от умеренных до тяжелых. ТУР дает долгосрочные результаты, в отличие от лекарств и многих других методов лечения увеличенной простаты.

Симптомы, вызванные доброкачественной гиперплазией предстательной железы, могут включать:

- Частые, срочные позывы к мочеиспусканию;

- Трудности с началом мочеиспускания;

- Медленное и длительное мочеиспускание;

- Повышение частоты мочеиспускания в ночное время (никтурия);

- Прерывистое мочеиспускание;

- Ощущения не в полном объеме опорожнения мочевого пузыря;

- Инфекции мочевыводящих путей.

ТУР простаты также может быть сделан для лечения или профилактики осложнений из-за заблокированного потока мочи по следующим причинам:

- Повторяющиеся инфекции мочевыводящих путей;

- Повреждение почки или почек;

- Повреждение мочевого пузыря, которое может привести к неспособности контролировать мочеиспускание (недержание мочи);

- Кровь в моче;

- Камни мочевого пузыря.

Операция, как правило, проводится под общей или спинальной анестезией, и длится около 1-1,5 часа.

Хирург вводит в мочеиспускательный канал волоконно-оптический резектоскоп, который представляет собой тонкую трубку, длиной примерно 30,5 сантиметров, диаметром 1 сантиметр. Резектоскоп состоит из источника света, клапанов для жидкости, чтобы промывать область операции, и электрической петли, которая удаляет или испаряет ткань и припекает кровеносные сосуды. Не нужно делать разрез и накладывать швы.

После операции пациенту обычно устанавливается Катетер Фолей, который остается на месте в течение 1 - 3 дней, чтобы осуществляет мочеиспускание. Данное устройство представляет собой трубку, вставленную через отверстие полового члена для отвода мочи. Катетер может вызвать временные спазмы мочевого пузыря, которые могут быть болезненными. Катетер может быть удален, пока пациент находится в больнице или после того как он отправляется домой.

Поток мочи усиливается почти сразу после проведения ТУР процедур. После удаления катетера пациенты часто испытывают некоторую боль или дискомфорт при мочеиспускании. Эти ощущения обычно длятся около недели, а затем постепенно идут на убыль. Полное заживление занимает около 2 месяцев.

Трансуретральна біполярна резекція аденоми передміхурової залози

Підхід до вибору методу хірургічного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ). При наявності дуже великих розмірів аденоми простати використовується відкрита хірургія ( черезміхурова, або позадулонна простатектомія), також перспективним напрямком лікування хворих на ДГПЗ є заміна традиційних хірургічних втручань на малоінвазивні ендоскопічні технології.

ТУР простати - чи трансуретральна резекція аденоми передміхурової залози - це ендоскопічна операція, спрямована на видалення утворення і нормалізацію сечовипускання. Проводиться без розрізу через сечовипускальний канал.

Біполярна трансуретральна резекція простати (ТУРП). – це «золотий» сучасний стандарт втручання. Так як в якості проточної рідини використовується фізіологічний розчин, у пацієнта виключається ймовірність водної інтоксикації, тобто ТУР-синдрому.

Інша значуща перевага - можливість видаляти аденоматозні вузли об'ємом до 150 см3, тоді як монополярний варіант обмежується 80-90 см3. І третій аспект: біполярний ТУР безпечна для серця, навіть для пацієнтів зі штучним водієм ритму.

ТУР допомагає зменшити симптоми у більшості чоловіків з аденомою простати. Ця процедура найкраще підходить для чоловіків, що мають передміхурову залозу досить великих розмірів, яка викликає симптоми від помірних до важких. ТУР дає довгострокові результати, на відміну від ліків і багатьох інших методів лікування збільшеної простати.

Симптоми, викликані доброякісною гіперплазією передміхурової залози, можуть включати:

- Часті, термінові позиви до сечовипускання;

- Труднощі з початком сечовипускання;

- Повільне і тривале сечовипускання;

- Підвищення частоти сечовипускання в нічний час (ніктурія);

- Переривисте сечовипускання;

- Відчуття не в повному обсязі спорожнення сечового міхура;

- Інфекції сечовивідних шляхів.

ТУР простати також може бути зроблений для лікування або профілактики ускладнень через заблоковану потоку сечі через наступні причини:

- Інфекції сечовивідних шляхів, що повторюються;

- Пошкодження нирки або нирок;

- Пошкодження сечового міхура, яке може привести до нездатності контролювати сечовипускання (нетримання сечі);

- Кров в сечі;

- Камені сечового міхура.

Операція, як правило, проводиться під загальною або спінальною анестезією, і триває близько 1-1,5 години.

Хірург вводить в сечовипускальний канал волоконно-оптичний резектоскоп, який являє собою тонку трубку, довженою приблизно 30.5 сантиметрів, діаметром 1 сантиметр. Резектоскоп складається з джерела світла, клапанів для рідини, щоб промивати область операції, і електричної петлі, яка видаляє або випаровує тканину і припікає кровоносні судини. Не потрібно робити розріз і накладати шви.

Після операції пацієнтові зазвичай встановлюється Катетер Фолей, який залишається на місці протягом 1 - 3 днів, щоб здійснювати сечовипускання. Цей пристрій являє собою трубку, вставлену через отвір статевого члена для відводу сечі. Катетер може викликати тимчасові спазми сечового міхура, які можуть бути болючими. Катетер може бути видалений, поки пацієнт знаходиться в лікарні або після того як він відправляється додому.

Потік сечі посилюється майже відразу після проведення ТУР процедур. Після видалення катетера пацієнти часто відчувають певний біль або відчуття дискомфорту під час сечовипускання. Ці відчуття зазвичай тривають близько тижня, а потім поступово йдуть на спад. Повне загоєння займає близько 2 місяців.

Биопсия простаты

Подход к выбору метода хирургического лечения доброкачественной гиперплазии предстательной железы (ДГПЖ). При наличии очень больших размеров аденомы простаты используется открытая хирургия (черезпузырная, или позадулонная простатектомия), также перспективным направлением лечения больных ДГПЖ является замена традиционных хирургических вмешательств на малоинвазивные эндоскопические технологии.

ТУР простаты - или трансуретральная резекция аденомы предстательной железы - это эндоскопическая операция, направленная на удаление образования и нормализацию мочеиспускания. Проводится без разреза через мочеиспускательный канал.

Биполярная трансуретральная резекция простаты (ТУРП). - это «золотой» современный стандарт вмешательства. Так как в качестве проточной жидкости используется физиологический раствор, у пациента исключается вероятность водной интоксикации, то есть ТУР-синдрома.

Другое значимое преимущество - возможность удалять аденоматозные узлы объемом до 150 см3, тогда как монополярный вариант ограничивается 80-90 см3. И третий аспект: биполярный ТУР безопаснен для сердца, даже для пациентов с искусственным водителем ритма.

ТУР помогает уменьшить симптомы у большинства мужчин с аденомой простаты. Эта процедура лучше всего подходит для мужчин, имеющих предстательную железу достаточно больших размеров, которая вызывает симптомы от умеренных до тяжелых. ТУР дает долгосрочные результаты, в отличие от лекарств и многих других методов лечения увеличенной простаты.

Симптомы, вызванные доброкачественной гиперплазией предстательной железы, могут включать:

- Частые, срочные позывы к мочеиспусканию;

- Трудности с началом мочеиспускания;

- Медленное и длительное мочеиспускание;

- Повышение частоты мочеиспускания в ночное время (никтурия);

- Прерывистое мочеиспускание;

- Ощущения не в полном объеме опорожнения мочевого пузыря;

- Инфекции мочевыводящих путей.

ТУР простаты также может быть сделан для лечения или профилактики осложнений из-за заблокированного потока мочи по следующим причинам:

- Повторяющиеся инфекции мочевыводящих путей;

- Повреждение почки или почек;

- Повреждение мочевого пузыря, которое может привести к неспособности контролировать мочеиспускание (недержание мочи);

- Кровь в моче;

- Камни мочевого пузыря.

Операция, как правило, проводится под общей или спинальной анестезией, и длится около 1-1,5 часа.

Хирург вводит в мочеиспускательный канал волоконно-оптический резектоскоп, который представляет собой тонкую трубку, длиной примерно 30,5 сантиметров, диаметром 1 сантиметр. Резектоскоп состоит из источника света, клапанов для жидкости, чтобы промывать область операции, и электрической петли, которая удаляет или испаряет ткань и припекает кровеносные сосуды. Не нужно делать разрез и накладывать швы.

После операции пациенту обычно устанавливается Катетер Фолей, который остается на месте в течение 1 - 3 дней, чтобы осуществляет мочеиспускание. Данное устройство представляет собой трубку, вставленную через отверстие полового члена для отвода мочи. Катетер может вызвать временные спазмы мочевого пузыря, которые могут быть болезненными. Катетер может быть удален, пока пациент находится в больнице или после того как он отправляется домой.

Поток мочи усиливается почти сразу после проведения ТУР процедур. После удаления катетера пациенты часто испытывают некоторую боль или дискомфорт при мочеиспускании. Эти ощущения обычно длятся около недели, а затем постепенно идут на убыль. Полное заживление занимает около 2 месяцев.

Біопсія простати

Підхід до вибору методу хірургічного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ). При наявності дуже великих розмірів аденоми простати використовується відкрита хірургія ( черезміхурова, або позадулонна простатектомія), також перспективним напрямком лікування хворих на ДГПЗ є заміна традиційних хірургічних втручань на малоінвазивні ендоскопічні технології.

ТУР простати - чи трансуретральна резекція аденоми передміхурової залози - це ендоскопічна операція, спрямована на видалення утворення і нормалізацію сечовипускання. Проводиться без розрізу через сечовипускальний канал.

Біполярна трансуретральна резекція простати (ТУРП). – це «золотий» сучасний стандарт втручання. Так як в якості проточної рідини використовується фізіологічний розчин, у пацієнта виключається ймовірність водної інтоксикації, тобто ТУР-синдрому.

Інша значуща перевага - можливість видаляти аденоматозні вузли об'ємом до 150 см3, тоді як монополярний варіант обмежується 80-90 см3. І третій аспект: біполярний ТУР безпечна для серця, навіть для пацієнтів зі штучним водієм ритму.

ТУР допомагає зменшити симптоми у більшості чоловіків з аденомою простати. Ця процедура найкраще підходить для чоловіків, що мають передміхурову залозу досить великих розмірів, яка викликає симптоми від помірних до важких. ТУР дає довгострокові результати, на відміну від ліків і багатьох інших методів лікування збільшеної простати.

Симптоми, викликані доброякісною гіперплазією передміхурової залози, можуть включати:

- Часті, термінові позиви до сечовипускання;

- Труднощі з початком сечовипускання;

- Повільне і тривале сечовипускання;

- Підвищення частоти сечовипускання в нічний час (ніктурія);

- Переривисте сечовипускання;

- Відчуття не в повному обсязі спорожнення сечового міхура;

- Інфекції сечовивідних шляхів.

ТУР простати також може бути зроблений для лікування або профілактики ускладнень через заблоковану потоку сечі через наступні причини:

- Інфекції сечовивідних шляхів, що повторюються;

- Пошкодження нирки або нирок;

- Пошкодження сечового міхура, яке може привести до нездатності контролювати сечовипускання (нетримання сечі);

- Кров в сечі;

- Камені сечового міхура.

Операція, як правило, проводиться під загальною або спінальною анестезією, і триває близько 1-1,5 години.

Хірург вводить в сечовипускальний канал волоконно-оптичний резектоскоп, який являє собою тонку трубку, довженою приблизно 30.5 сантиметрів, діаметром 1 сантиметр. Резектоскоп складається з джерела світла, клапанів для рідини, щоб промивати область операції, і електричної петлі, яка видаляє або випаровує тканину і припікає кровоносні судини. Не потрібно робити розріз і накладати шви.

Після операції пацієнтові зазвичай встановлюється Катетер Фолей, який залишається на місці протягом 1 - 3 днів, щоб здійснювати сечовипускання. Цей пристрій являє собою трубку, вставлену через отвір статевого члена для відводу сечі. Катетер може викликати тимчасові спазми сечового міхура, які можуть бути болючими. Катетер може бути видалений, поки пацієнт знаходиться в лікарні або після того як він відправляється додому.

Потік сечі посилюється майже відразу після проведення ТУР процедур. Після видалення катетера пацієнти часто відчувають певний біль або відчуття дискомфорту під час сечовипускання. Ці відчуття зазвичай тривають близько тижня, а потім поступово йдуть на спад. Повне загоєння займає близько 2 місяців.

Дивертикул мочевого пузыря

Дивертикул мочевого пузыря - это состояние, которое может быть врожденным или приобретенным. Хотя врожденная форма редко требует какого-либо конкретного лечения, те, у кого дивертикул мочевого пузыря возникает в процессе жизни, часто нуждаются в медицинской помощи.

Это заболевание характеризуется наличием одного или нескольких мешочков или выпячиваний в стенке мочевого пузыря.

ПРИЧИНЫ ДИВЕРТИКУЛА МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ

Существует несколько различных причин развития этого состояния. Врожденные дивертикулы мочевого пузыря чаще возникают из-за слабости мышцы вблизи отверстия мочеточника в мочевом пузыре и встречаются почти исключительно у мальчиков. Симптомы часто включают инфекции мочевых путей, недержание или задержку мочи.

Обструкция шейки мочевого пузыря (инфравезикальная обструкция): в этом случае препятствие влияет на мышцы, которые идут от мочевого пузыря к уретре. Это происходит чаще у мужчин в возрасте старше 50 лет, и обусловлено развитием аденомы предстательной железы.

Нейрогенный мочевой пузырь может приводить к развитию дивертикула вследствие заболеваний головного мозга, позвоночника или нервной системы. Иногда рассеянный склероз, диабет или болезнь Паркинсона могут приводить к повреждению нервов.

Врожденная обструкция задних уретральных мембран - препятствие в мочеиспускательном канале, встречается только у мальчиков. В зависимости от того, насколько серьезная обструкция, рожденный плод может показаться небольшим для гестационного возраста по УЗИ. В других случаях проблема может быть не замечена к раннему детству. Инфекции мочевых путей - распространенный симптом в этих случаях.

Когда простата увеличивается вследствие гиперплазии, это также влияет на стенку мочевого пузыря, которая через некоторое время становится слабой и теряет способность полностью опорожняться.

ВОЗМОЖНЫЕ СИМПТОМЫ ДИВЕРТИКУЛА МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ

Во многих случаях дивертикул мочевого пузыря не имеет никаких прямых симптомов и диагноз ставится случайно или при обследовании по поводу других проблем. Но если симптомы дивертикулов есть, они могут включать:

- Инфекции мочевыводящих путей;

- Трудности с мочеиспусканием;

- Чувство «переполнения» в области живота;

- Проблемы с мочеиспусканием;

- Кровь в моче;

- Обратная запущенность мочи из пузыря в почки;

- Камни мочевого пузыря;

- Опухоли мочевого пузыря.

ДИАГНОСТИКА ДИВЕРТИКУЛАХ МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ

Ультразвуковое исследование мочевого пузыря для поиска дивертикула нужно проводить при наполненном мочевом пузыре, иначе их не будет видно, так как при пустом мочевом пузыре они не содержат мочи и сокращаются.

Это же касается и визуализации мочевого пузыря при МРТ и КТ. Мочевой пузырь должен быть наполнен, чтобы расправить возможные патологические выпячивания.

ЛЕЧЕНИЕ ДИВЕРТИКУЛАХ МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ

Дивертикулы мочевого пузыря не всегда вызывают симптомы, поэтому лечение не требуется. В тех случаях, когда требуется лечение, подход будет зависеть от основной причины. Например, дивертикулы через блок в мочевом пузыре часто лечттся с помощью операции.

Лечение дивертикула может быть очень эффективным. В некоторых ситуациях после устранения причины пациент не нуждается в дальнейшем лечении. Иногда врач проверяет дивертикул с помощью цистоскопа через уретру. В случае выявления опухолей, образцы будут приняты и проверены на рак.

Дивертикул сечового міхура

Дивертикул сечового міхура - це стан, який може бути вродженим або набутим. Хоча вроджена форма рідко потребує будь-якого конкретного лікування, ті, у кого дивертикул сечового міхура виникає в процесі життя, часто потребують медичної допомоги.

Це захворювання характеризується наявністю одного або декількох мішечків або випинань в стінці сечового міхура.

 

ПРИЧИНИ ДИВЕРТИКУЛІВ СЕЧОВОГО МІХУРА

Існує кілька різних причин розвитку цього стану. Вроджені дивертикули сечового міхура частіше виникають через слабкість м'язи поблизу отвору сечоводу в сечовому міхурі і зустрічаються майже виключно у хлопчиків. Симптоми часто включають інфекції сечових шляхів, нетримання або затримку сечі.

Обструкція шийки сечового міхура (інфравезікальна обструкція): у цьому випадку перешкода впливає на м'язи, які йдуть від сечового міхура до уретри. Це відбувається частіше у чоловіків у віці старше 50 років, та зумовлене розвитком аденоми передміхурової залози.

Нейрогенний сечовий міхур може призводити до розвитку дивертикула внаслідок захворювань головного мозку, хребта або нервової системи. Іноді розсіяний склероз, діабет або хвороба Паркінсона можуть призводити до пошкодження нервів.

Вроджена обструкція задніх уретральних мембран - перешкода в сечівнику, зустрічається тільки у хлопчиків. Залежно від того, наскільки серйозна обструкція, ненароджений плід може здаватися невеликим для гестаційного віку по УЗД. В інших випадках проблема може бути не помічена до раннього дитинства. Інфекції сечових шляхів - поширений симптом в цих випадках.

Коли простата збільшується внаслідок гіперплазії, це також впливає на стінку сечового міхура, яка через деякий час стає слабкою і втрачає здатність повністю опорожняться.

МОЖЛИВІ СИМПТОМИ ДИВЕРТИКУЛА СЕЧОВОГО МІХУРА

У багатьох випадках дивертикул сечового міхура не має ніяких прямих симптомів і діагноз ставиться випадково або під час обстеження з приводу інших проблем. Але якщо симптоми дивертикулів є, вони можуть включати:

  • Інфекції сечовивідних шляхів;
  • Труднощі з сечовипусканням;
  • Почуття «переповнення» в області живота;
  • Проблеми з сечовипусканням;
  • Кров в сечі;
  • Зворотна занедбаність сечі з міхура в нирки;
  • Камені сечового міхура;
  • Пухлини сечового міхура.

ДІАГНОСТИКА ДИВЕРТИКУЛІВ СЕЧОВОГО МІХУРА

Ультразвукове дослідження сечового міхура для пошуку дивертикулу потрібно проводити при наповненому сечовому міхурі, інакше їх не буде видно, оскільки при порожньому сечовому міхурі вони не містять сечі і скорочуються.

Це ж стосується і візуалізації сечового міхура при МРТ і КТ. Сечовий міхур повинен бути наповнений, щоб розправити можливі патологічні випинання.

ЛІКУВАННЯ ДИВЕРТИКУЛА СЕЧОВОГО МІХУРА

Дивертикули сечового міхура не завжди викликають симптоми, тому лікування може не знадобитися. У тих випадках, коли потрібне лікування, підхід буде залежати від основної причини. Наприклад, дивертикули через блок в сечовому міхурі часто лікуються за допомогою операції.

Лікування дивертикула може бути дуже ефективним. У деяких ситуаціях після усунення причини пацієнт не потребує подальшого лікування. Іноді лікар перевіряє дивертикул за допомогою цистоскопа через уретру. У разі виявлення пухлин, зразки будуть взяті і перевірені на рак.

Опухоли мочевого пузыря

Опухоли мочевого пузыря делятся на доброкачественные и злокачественные формы.

Рак мочевого пузыря является злокачественным новообразованием, одно из тех немногих, которые при своевременной диагностике и лечении имеет високую вероятность успешного результата.

ПРИЧИНЫ ВОЗНИКНОВЕНИЯ РАКА МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ:

  • Наследственная или генетическая склонность, наличие случая опухоли заболеваний у ближайших родственников;
  • Влияние радиации, вредных химических веществ;
  • Злоупотребление алкоголем;
  • Курение;
  • Хронические инфекционно-воспалительные заболевания органов малого таза;
  • Острые и хронические стрессы;
  • Сахарный диабет;
  • Химиотерапия вторых форм рака.

По статистике, рак мочевого пузыря в 4 раза чаще встречается у мужчин, чем у женщин.

СИМПТОМЫ РАКА МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ

Проявления рака мочевого пузыря разнообразны. В каждом конкретном случае может наблюдаться различное сочетание симптомов, среди которых:

  • Боль при мочеиспускании;
  • Боль вне мочеиспускания - в животе, в области поясницы, в стороне, в анусе, в промежности и пахе;
  • Частое мочеиспускание малыми порциями;
  • Появление крови в моче или, говоря медицинским языком, гематурия;
  • Появление отеков на ногах;
  • Потеря веса, снижение аппетита, повышенная утомляемость, слабость;
  • Отек мошонки у мужчин.

СТАДИИ РАЗВИТИЯ РАКА МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ

В зависимости от распространения патологического процесса в мочевом пузыре можно выделить несколько последовательных стадий, во многом определяют прогноз эффективности лечения и выздоровления.

0 стадия

На данном этапе раковые клетки обнаруживаются в мочевом пузыре, однако, без вовлечения в патологический процесс стенок органа.

Нулевой этап врачи-онкологи условно разделяют на два периода:

0a - представляет собой неинвазивную папиллярную карциному, растущую в просвете мочевого пузыря, без проращивания к стенкам органа и без вовлечения в патологический процесс лимфатических узлов.

0is - опухоль не растет в просвете мочевого пузыря и за пределы его стенки. Так же, как и на предыдущем этапе, рак не затрагивает лимфатические узлы.

Качественное комплексное лечение на данном этапе позволяет добиться полного выздоровления практически в 100% случаев.

I стадия

На данном этапе раковая опухоль продвигается дальше, внутрь стенки мочевого пузыря, однако не затрагивает ее мышечный слой. При своевременной адекватной терапии прогноз заболевания очень благоприятный, полного выздоровления можно добиться практически в 100% случаев.

II стадия

На этой стадии распространения опухолевого процесса передвигается до мышечного слоя пораженного органа, но без полного проращивания в него. Распространение в близлежащих лимфатических узлов не происходит. При своевременной адекватной терапии, шансы на выздоровление составляют близкими к 63-83%.

III стадия

О третьей стадии рака мочевого пузыря говорят, когда опухоль уже проросла через стенку органа. В таком случае следующим этапом является распространение патологического процесса далее - у мужчин до простаты и яичек, у женщин - во влагалище.

Важный момент - лимфатические узлы на данном этапе развития заболевания затронуты.

При своевременной, комплексной и адекватной терапии вероятность полного выздоровления колеблется от 20 до 50%.

IV стадия

На данной стадии в патологический процесс вовлекаются лимфатические узлы и другие органы (за счет распространения метастаза).

Прогноз для пациента крайне неблагоприятный, лечение практически невозможно. Выживание в течение пяти лет также очень низкое и составляет не более 20%.

ДИАГНОСТИКА РАКА МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ

Рак мочевого пузыря на ранних стадиях имеет весьма благоприятный прогноз, хорошо реагирует на проводимую терапию и может полностью излечиваться. Поэтому важно вовремя пройти полноценное обследование и, в случае подтверждения диагноза, как можно скорее начать комплексное лечение.

Среди методов диагностики рака мочевого пузыря наиболее информативные:

  • Анализы мочи - на начальном этапе обследования назначаются самые простые, но информативные общие и цитологические анализы мочи
  • Цистоскопия - исследование мочевого пузыря изнутри с помощью специального прибора - цистоскопа, который вводится через уретру. Прибор оснащен камерой, выводит изображение мочевого пузыря на экран компьютера для детального изучения доктором. Во время проведения исследования можно выполнить биопсию: захватить кусочек подозрительной ткани и отправить его на гистологию - исследование, выявляющее природу образования и подтверждает диагноз.
  • Компьютерная и магнитно-резонансная томография, позволяют делать многочисленные снимки мочевого пузыря в разных ракурсах со срезами любой толщины. Это необходимо для выявления даже малейшей по размерам опухоли.
  • УЗИ органов малого таза.
  • Рентгенографическое исследование мочевого пузыря с использованием контрастных средств позволяет визуализировать опухоль.

ЛЕЧЕНИЕ РАКА МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ

Комплексное лечение рака мочевого пузыря включает в себя лучевую и химиотерапию, а также оперативное вмешательство. Выбор сочетания методик осуществляется индивидуально для каждого пациента и зависит от стадии развития рака, возраста и состояния пациента и ряда других факторов. Опытные врачи-онкологи, анализируют данные обследования, подбирают оптимальную схему терапии и при необходимости корректируют ее, учитывая реакцию организма пациента на проводимое лечение.

ОПЕРАТИВНОЕ ЛЕЧЕНИЕ РАКА МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ

Оперативное лечение рака мочевого пузыря зарекомендовало себя как эффективный способ, благодаря чему распространен во всем мире.

Существует несколько вариантов проведения операций при раке мочевого пузыря:

  • Трансуретральная операция - осуществляется с помощью специального прибора-цистоскопа, который вводят в мочевой пузырь через уретру. Такой подход позволяет избавиться от опухоли частично (с последующим подключением химио- и лучевой терапии) или полностью.
  • Радикальная цистектомия - полостная операция, позволяющая удалить не только мочевой пузырь, но и соседние органы, в которые проросла опухоль.

После удаления опухоли хирург создает специальный искусственный резервуар для накопления мочи, который будет выполнять роль мочевого пузыря.

Для закрепления результатов хирургического лечения назначается химиотерапия.

Пухлини сечового міхура

Пухлини сечового міхура поділяються на доброякісні та злоякісні форми.

Рак сечового міхура є злоякісне новоутворення, одне з тих небагатьох, які при своєчасній діагностиці та лікуванні мають високу ймовірність успішного результату.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ РАКУ СЕЧОВОГО МІХУРА:

  • Спадкова або генетична схильність, наявність випадків пухлинних захворювань у найближчих родичів;
  • Вплив радіації, шкідливих хімічних речовин;
  • Зловживання алкоголем;
  • Куріння;
  • Хронічні інфекційно-запальні захворювання органів малого тазу;
  • Гострі та хронічні стреси;
  • Цукровий діабет;
  • Хіміотерапія інших форм раку.

За статистикою, рак сечового міхура в 4 рази частіше зустрічається у чоловіків, ніж у жінок.

СИМПТОМИ РАКУ СЕЧОВОГО МІХУРА

Прояви раку сечового міхура різноманітні. У кожному конкретному випадку може спостерігатися різне поєднання симптомів, серед яких:

  • Біль при сечовипусканні;
  • Біль поза сечовипускання - в животі, в області попереку, в боці, в анусі, в промежині і паху;
  • Часте сечовипускання малими порціями;
  • Поява крові в сечі або, кажучи медичною мовою, гематурія;
  • Поява набряків на ногах;
  • Втрата ваги, зниження апетиту, підвищена стомлюваність, слабкість;
  • Набряк мошонки у чоловіків.

СТАДІЇ РОЗВИТКУ РАКУ СЕЧОВОГО МІХУРА

Залежно від поширення патологічного процесу в сечовому міхурі можна виділити кілька послідовних стадій, багато в чому визначають прогноз ефективності лікування і одужання.

0 стадія

На даному етапі ракові клітини виявляються в сечовому міхурі, проте, без залучення в патологічний процес стінок органу.

Нульовий етап лікарі-онкологи умовно поділяють на два періоди:

0a - являє собою неінвазивну папілярну карциному, зростаючу до просвіту сечового міхура, без пророщування до стінок органу і без залучення в патологічний процес лімфатичних вузлів.

0is - пухлина не росте в просвіті сечового міхура і за межі його стінки. Так само, як і на попередньому етапі, рак не зачіпає лімфатичні вузли.

Якісне комплексне лікування на даному етапі дозволяє домогтися повного одужання практично в 100% випадків.

I стадія

На даному етапі ракова пухлина просувається далі, всередину стінки сечового міхура, проте не зачіпає її м'язовий шар. При своєчасній адекватній терапії прогноз захворювання дуже сприятливий, повного одужання можна домогтися практично в 100% випадків.

II стадія

На цій стадії поширення пухлинного процесу пересувається до м'язового шару ураженого органу, але без повного пророщування в нього. Поширення до прилеглих лімфатичних вузлів не відбувається. При своєчасній адекватній терапії, шанси на одужання становлять близькими до 63-83%.

III стадія

Про третій стадії раку сечового міхура кажуть, коли пухлина вже проросла через стінку органу. В такому випадку наступним етапом є поширення патологічного процесу далі - у чоловіків до простати і яєчок, у жінок - до піхви.

Важливий момент - лімфатичні вузли на даному етапі розвитку захворювання незачеплені.

При своєчасній, комплексній та адекватній терапії ймовірність повного одужання коливається від 20 до 50%.

IV стадія

На даній стадії до патологічного процесу залучаються лімфатичні вузли та інші органи (за рахунок поширення метастаз).

Прогноз для пацієнта вкрай несприятливий, лікування практично неможливо. Виживання протягом п'яти років також дуже низьке і становить не більше 20%.

ДІАГНОСТИКА РАКУ СЕЧОВОГО МІХУРА

Рак сечового міхура на ранніх стадіях має вельми сприятливий прогноз, добре реагує на проведену терапію і може повністю виліковуватися. Тому важливо вчасно пройти повноцінне обстеження та, в разі підтвердження діагнозу, як можна швидше почати комплексне лікування.

Серед методів діагностики раку сечового міхура найбільш інформативні:

  • Аналізи сечі - на початковому етапі обстеження призначаються найпростіші, але інформативні загальні і цитологічні аналізи сечі
  • Цистоскопія - дослідження сечового міхура зсередини за допомогою спеціального приладу - цистоскопа, що вводиться через уретру. Прилад оснащений камерою, що виводить зображення сечового міхура на екран комп'ютера для детального вивчення доктором. Під час проведення дослідження можна виконати біопсію: захопити шматочок підозрілої тканини і відправити його на гістологію - дослідження, що виявляє природу освіти і підтверджує діагноз.
  • Комп'ютерна і магнітно-резонансна томографія, що дозволяють робити численні знімки сечового міхура в різних ракурсах зі зрізами будь-якої товщини. Це необхідно для виявлення навіть найменшої за розмірами пухлини.
  • УЗД органів малого тазу.
  • Рентгенографічне дослідження сечового міхура з використанням контрастних засобів дозволяє візуалізувати пухлину.

ЛІКУВАННЯ РАКУ СЕЧОВОГО МІХУРА

Комплексне лікування раку сечового міхура включає в себе променеву і хіміотерапію, а також оперативне втручання. Вибір поєднання методик здійснюється індивідуально для кожного пацієнта і залежить від стадії розвитку раку, віку і стану пацієнта і ряду інших чинників. Досвідчені лікарі-онкологи, аналізують дані обстеження, підбирають оптимальну схему терапії і при необхідності корегують її, враховуючи реакцію організму пацієнта на проведене лікування.

ОПЕРАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ РАКУ СЕЧОВОГО МІХУРА

Оперативне лікування раку сечового міхура зарекомендувало себе як ефективний спосіб, завдяки чому поширений у всьому світі.

Існує кілька варіантів проведення операцій при раку сечового міхура:

  • Трансуретральна операція - здійснюється за допомогою спеціального приладу-цистоскопа, який вводять в сечовий міхур через уретру. Такий підхід дозволяє позбутися від пухлини частково (з подальшим підключенням хіміо- і променевої терапії) або повністю.
  • Радикальна цистектомія - порожнинна операція, що дозволяє видалити не тільки сечовий міхур, а й сусідні органи, в які проросла пухлина.

Після видалення пухлини хірург створює спеціальний штучний резервуар для накопичення сечі, який буде виконувати роль сечового міхура.

Для закріплення результатів хірургічного лікування призначається хіміотерапія.

Опущение почек

Как и другие внутренние органы, почки надежно зафиксированы внутри человеческого тела. Они прикрепляются по бокам позвоночника с помощью почечного ложа и ножки. В норме эти парные внутренние органы не могут смещаться более чем на один сантиметр, но если это все же происходит, то пациенту ставят диагноз: «опущение правой (или левой) почки». Врачи-урологи называют это заболевание «Нефроптоз».

 

ПРИЧИНЫ ОПУЩЕНИЯ ПОЧЕК

- Стремительное похудение - в результате соблюдения строгой диеты или вследствие болезни;

- чрезмерные физические нагрузки. Чаще всего опущение почек является следствием поднятие тяжестей;

- смещение правой, левой или обеих почек может случиться из-за травмирования поясничной области с гематомами подкожно-жировой клетчатки, локализованной около норок;

- Нефроптоз может случиться из-за серьезной болезни инфекционного происхождения, что поражают почки - гидронефроза, пиелонефрита и т.д .;

Опущение почек у женщин встречается гораздо чаще, чем у представителей сильного пола. Виной тому - более эластичные, чем у мужчин, соединительнотканные волокна, а также менее сильные и крепкие мышцы брюшного пресса.

СИМПТОМЫ ОПУЩЕНИЯ ПОЧЕК

В зависимости от проявления и насколько далеко зашло это заболевание на ранних стадиях болезни, патология может проявлять себя болями, что тянут в области поясницы, которые достаточно быстро проходят сами собой. В большинстве случаев периодически появляются болезненные ощущения, не становятся причиной для обращение к врачу. Поэтому чаще всего диагностика и лечение опущения почек осуществляется только на поздних стадиях заболевания.

С прогрессированием болезни у пациента появляются ноющие боли в области поясницы, которые мучают его постоянно. Они могут быть настолько сильно, что человек теряет аппетит, теряет работоспособность. Один из симптомов опущение почки - нарушение оттока мочи, сопровождается повышением артериального давления, что может спровоцировать экстренной госпитализации пациента.

На ранних стадиях заболевания очень эффективными могут быть специальные упражнения. Их комплекс разрабатывает лечащий врач.

В тех случаях, когда опущение почек очень серьезно - одна или обе почки сместились на уровень, который ниже четвертого поясничного позвонка - необходимо проведение операции. Также хирургическое вмешательство может быть назначено в случае появления у пациента сильной боли, развития у него артериальной гипертензии, а также необратимых нарушением функционирования почек.

Опущення нирок

Як і інші внутрішні органи, нирки надійно зафіксовані всередині людського тіла. Вони прикріплюються з боків хребта за допомогою ниркового ложа і ніжки. У нормі ці парні внутрішні органи не можуть зміщуватися більш ніж на один сантиметр, але якщо це все ж відбувається, то пацієнту ставлять діагноз: «Опущення правої (чи лівої) нирки». Лікарі-урологи називають це захворювання «Нефроптоз».

 

ПРИЧИНИ ОПУЩЕННЯ НИРОК

  • Стрімке схуднення - в результаті дотримання суворої дієти або внаслідок хвороби;
  • Надмірні фізичні навантаження. Найчастіше опущення нирок є наслідком підняття важких предметів;
  • Зміщення правої, лівої або обох нирок може статися через травмування поперекової області з гематомами підшкірно-жирової клітковини, локалізованої поблизу нирок;
  • Нефроптоз може статися через серйозну хворобу інфекційного походження, що вражають нирки - гідронефрозу, пієлонефриту і т.д .;

Опущення нирок у жінок зустрічається набагато частіше, ніж у представників сильної статі. Виною тому - більш еластичні, ніж у чоловіків, сполучнотканинні волокна, а також менш сильні і міцні м'язи черевного преса.

СИМПТОМИ ОПУЩЕННЯ НИРОК

В залежності від прояву та наскільки далеко зайшло це захворювання на ранніх стадіях хвороби, патологія може проявляти себе болями, що тягнуть в області попереку, які досить швидко проходять сама собою. У більшості випадків періодично з'являються хворобливі відчуття не стають причиною для звернення до лікаря. Тому найчастіше діагностика і лікування опущення нирок здійснюється тільки на пізніх стадіях захворювання.

З прогресуванням хвороби у пацієнта з'являються ниючі болі в області попереку, які мучать його постійно. Вони можуть бути настільки сильними, що людина втрачає апетит, втрачає працездатність . Один із симптомів опущення нирки - порушення відтоку сечі, супроводжується підвищенням артеріального тиску, що може спровокувати екстрену госпіталізацію пацієнта.

На ранніх стадіях захворювання дуже ефективними можуть бути спеціальні вправи. Їх комплекс розробляє лікуючий лікар.

У тих випадках, коли опущення нирок дуже серйозне - одна або обидві нирки змістилися на рівень, який нижче четвертого поперекового хребця - необхідне проведення операції. Також хірургічне втручання може бути призначене в разі появи у пацієнта сильного білю, розвитку у нього артеріальної гіпертензії, а також необоротних порушень функціонування нирок.

Клинический случай №2

Больная М. 34 года. Обратилась в урологическое отделение КГКБ №6 с жалобами на жжение и дискомфорт в уретре, дискомфорт при мочеиспускании, частые позывы к мочеиспусканию, болезненность в области мочеиспускательного канала особенно при половом контакте. Вышеперечисленные жалобы отмечает в течении 5 лет, неоднократно проходила курсы антибактериальной терапии - безуспешно. Анализ мочи в норме.

«Данные проявления являются результатом изменения слизистой оболочки мочевого пузыря и уретры в результате хронического воспаления. При этом состоянии метаплазированном слизистая мочевого пузыря более проницаема для мочи, что приводит к раздражению рецепторов подслизистого слоя и вышеуказанным жалобам».

Больному было проведено цистоскопию - диагностировано лейкоплакию мочевого пузыря.

Под анестезией провели лазерную абляцию лейкоплакии мочевого пузыря. На следующий день пациент в удовлетворительном состоянии и без болевых ощущений выписана на амбулаторное лечение.

Клінічний випадок №2

Хвора М. 34 роки. Звернулася в урологічне відділення  КМКЛ №6 зі скаргами на печіння і дискомфорт в уретрі, дискомфорт при сечовипусканні, часті поклики до сечовипускання, болючість в області сечівника особливо при статевому контакті. Вищеперераховані скарги відмічає протягом 5 років, не одноразово проходила курси антибактеріальної терапії – безуспішно. Аналіз сечі в нормі.

«Дані прояви є результатом зміни слизової оболонки сечового міхура і уретри внаслідок хронічного запалення. При цьому стані метаплазірованном слизова сечового міхура більш проникна для сечі, що призводить до подразнення рецепторів підслизового шару і вищевказаним скаргам».

Хворій було проведено цистоскопію – діагностовано лейкоплакію сечового міхура.

Під анестезією проведено лазерну абляцію лейкоплакії сечового міхура. Наступного дня хвора в задовільному стані та без больових відчуттів виписана на амбулаторне лікування.

Гідроцеле

Гідроцеле – це захворювання, що характеризується присутністю великої кількості рідини між оболонками яєчка.

Причини:

Травми та запальні захворювання яєчок.

Наслідки:

Водянка яєчка з часом здавлює тканини і може призвести до атрофії, а значить і масі неприємностей гормонального, статевого та психологічного характеру. Гідроцеле є однією з найбільш частих причин чоловічого безпліддя.

Лікування:

Хірургічне. Використовують два види операцій: метод Вінкельмана і операція Бергмана.

Аномалии почек

АНОМАЛИЯ РАЗВИТИЯ МОЧЕСПУСКАТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ

Аномалии почек представляют собой врожденное отклонение от нормального строения организма.

Такие аномалии являются одними из самых распространенных и составляют до 40% от общего числа всех аномалий развития.

Отличают разнообразные нарушения строения почек, которые включают аномалии количества, положения и структуры этих важных органов мочеиспускательной системы.

Симптомы аномалии почек

Самыми частыми симптомами при аномалиях развития почек являются:

- боль в пояснице, иррадиирующая в подреберье. Болевые ощущения могут усиливаться при физической нагрузке;

- появление примеси крови в моче;

- повышение артериального давления

- частое развитие инфекционных заболеваний мочеиспускательных путей;

- увеличение количества мочи;

- жажда;

- отеки;

- повышенная утомляемость, снижение аппетита

Среди самых распространенных аномалий почек, при которых эффективно малоинвазивное (малотравматическое) лечение являются:

Гидронефроз – стойкое, прогрессирующие расширение почечной лоханки и чашечек, которое происходит на фоне нарушения оттока мочи в пиелоуретеральном сегменте. С течением времени развивается атрофия почечной паренхимы;

Малотравматическое хирургическое лечение эффективно для лечения гидронефроза. В урологическом отделении КГКБ №6 используется лапароскопическое расширение проходимости суженного отдела мочевых путей, что предупреждает дальнейшее прогрессирование болезни. Малотравматические (лапороскопические) операции существенно снижают операционную травму, обеспечивая уменьшение послеоперационного периода и период выздоровления.

Кисты почек могут иметь разные размеры и структуры – могут локализироваться как посредине паренхимы органа, так и на поверхности почки. Такие новообразования могут причинять нарушение оттока мочи и быть причиной воспалительных процессов в почке.

Лапароскопическое хирургическое лечение кист почек - современный и эффективный метод лечения данной паталогии.

Уретероцеле – сужение устья мечеоточника, которое приводит к образованию кистовидного выпячивания внутрипузырного отдела мочеточника, в связи с чем происходит нарушение оттока мочи и возникновение хронического пиелонефрита.

При лечении уретероцеле выполняется малотравматическое расширение суженного места мочеточника, что обеспечивает профилактику усложнений.

Малотравматическое лечение аномалий мочевых путей это высокоэффективный метод лечения, который обеспечивает снижение операционной травмы и значительно ускоряет выздоровление.

Аномалії нирок

АНОМАЛІЯ РОЗВИТКУ СЕЧОВИДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ

Аномалії нирок являють собою вроджене відхилення від нормальної будови  органу.

Такі аномалії  є одними з найбільш поширених і складають до 40% від числа всіх аномалій розвитку.

Розрізняють різноманітні порушення будови нирок, які включають аномалії кількості, положення і структури цих важливих органів сечовидільної системи.

Симптоми аномалій нирок

Найбільш частими  симптомами при аномаліях розвитку нирок є наступні ознаки:

-біль в  поперековій ділянці, що іррадіює в  підребер'я. Больові відчуття можуть посилюватися при фізичному навантаженні;

-поява домішки крові в сечі;

-підвищення артеріального тиску

-часте розвиток інфекційних захворювань сечовивідних шляхів;

-збільшення кількості сечі;

-спрага;

-набряки;

-підвищена стомлюваність, зниження апетиту.

Серед найбільш поширених аномалій  нирок при яких ефективне малоінвазивне (малотравматичне) лікування    є наступні:

Гідронефроз - являє собою стійке, прогресуюче розширення ниркової миски та чашок, що відбувається на тлі порушення відтоку сечі в піелоуретерального сегменті. З плином часу розвивається атрофія ниркової паренхіми;

Малотравматичне хірургічне лікування ефективне для лікування гідронефрозу. В урологічному відділенні КМКЛ № 6  використовується лапароскопічне розширення прохідності звуженого відділу сечових шляхів – що попереджає подальше прогресування хвороби.  Малотравматичні ( лапароскопічні ) операції значно знижують операційну травму що забезпечує зменшення післяопераційного періоду та період видужання.

Кісти нирок можуть мати різні розміри та структуру - можуть локалізуватися як всередині паренхіми органу, так і на поверхні нирки. Такі новоутворення можуть спричиняти порушення відтоку сечі та бути причиною запальних процесів в нирці.

Лапароскопічне хірургічне лікування кіст нирок є сучасним та ефективним  методом лікування  даної патології.

Уретероцеле - звуження вічка  сечоводу, що приводить до утворення  кістовідного випинання  внутрішньоміхурового  відділу сечоводу,  через що відбувається порушення відтоку сечі і виникнення  хронічного пієлонефриту.

При лікуванні уретероцелє виконується малотравматичне розширення звуженого місця сечоводу що забезпечує профілактику ускладнень.

Малотравматичне лікування аномалій сечових шляхів є високоефективним методом лікування, що забезпечує зменшення операційної травми та значно пришвидшує одужання.

Парафимоз

ПАРАФИМОЗ - острая развитости состояние, при котором сужена крайняя плоть ущемляет головку полового члена и не может мимовильно вернуться в нормальное положение. Парафимоз характеризуется сильной болью в области ограничения, увеличение объема и синюшнистью головки полового члена, отеком крайней плоти, что имеет вид плотного раздувшегося валика с затрудненным мочеиспусканием. Диагноз парафимоза основанный на результатах внешнего осмотра полового члена и анамнестическими данными. Лечение парафимоза может включать консервативное бимануальное вправление ущемленной головки полового члена и хирургические методы - пункцию окруженной ткани, продольное рассечение крайней плоти (инцизии), круговое высечение крайней плоти (циркумцизио)

Парафимоз - осложнение фимоза, развивается при ограничении обнаженной головки полового члена в ее основание плотным узким кольцом препуциальной ткани. Парафимоз возникает при полном отводе (ретракции) крайней плоти по венечной борозде. При парафимозе становится невозможно самовольное втягивания головки полового члена в препуциальный мешок. Основная опасность парафимоза заключается в вероятности возникновения некроза и гангрены головки полового члена, поэтому в андрологии и урологии данное состояние расценивается, как требование оказания неотложной медицинской помощи. Чаще всего парафимоз развивается у мальчиков и юношей, однако так же может диагностироваться у взрослых мужчин.

ПРИЧИНЫ ПАРАФИМОЗА

Парафимоз является осложнением врожденного или приобретенного фимоза. В норме разделение внешнего и внутреннего листков крайней плоти протекает самостоятельно, начинающих с рождения и заканчивая в период полового созревания. В первые годы жизни мальчика наблюдается «физиологический фимоз», вызванный эпителиальным склеиванием головки полового члена и внутреннего листка крайней плоти. Спонтанное раскрытие препуциального мишка в большинстве случаев происходит в возрасте от 3 до 6-7 лет. Интенсивное преждевременное отодвигание крайней плоти с выведением головки полового члена становится причиной большинства случаев истинного фимоза. Парафимоз возникает при наличии фимоза II-III степеней, редко развивается при I степени и не попадается при IV степени фимоза, когда обнажить головку полового члена невозможно.

У мальчиков парафимоз чаще всего возникает при проведении гигиенических процедур в связи с принудительными попытками родителей отодвинуты кожной покров по венечной борозде. У пациентов ограничения головки полового члена суженной крайней плотью может развиться при мастурбации или половом контакте. Возможной причиной парафимоза может служить неэластичная короткая уздечка крайней плоти, что затрудняет обнажение головки и возвращения тканей в исходное положение.

Ятрогенный парафимоз может возникнуть в результате принудительных обнажения головки полового члена во время катетеризации уретры и мочевого пузыря, выполнение цистоскопии. Возможно развитие парафимоза при первичном сифилисе и наличии сифилитической язвы препуция; при развитии аллергических реакций со стороны гениталий. Описаны случаи возникновение парафимоза при выполнении пирсинга полового члена.

СИМПТОМЫ ПАРАФИМОЗА

Парафимоз возникает в результате принудительной ретракции суженной крайней плоти за основу головки полового члена и невозможности вернуть ее обратно. Циркулярное ограничение головки полового члена крайней плотью производит до венозного и лимфатическому застоя, быстрого развития отека тканей и нарушением артериального кровотока.

Парафимоз имеет острое начало и проявляется яркой выраженностью местными симптомами. Крайняя плоть при парафимозе приобретает вид плотного раздувшегося валика, под головкой полового члена. Ограничение способствует нарастанию отека и значительное увеличение объема головки пениса, что сопровождается усилением сдавления кольцом с препуциальной ткани. Проксимальная часть ствола полового члена не изменена. При парафимозе появляется резкая болезненность и синюшность головки полового члена; боль усиливается при малейшем прикосновении. Типичная поза больного парафимозом - широко расставленные ноги и наклоненное вперед туловище. При парафимозе осложняется мочеиспускание; у детей может развиться острая задержка мочи.

Если длительное время не удается вернуть крайнюю плоть в исходное положение, парафимоз может усложнится ишемией и частично некрозом головки полового члена, развитием ишемической гангрены кольца крайней плоти. Возможна частичная ампутация дистальной части полового члена.

ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ ПАРАФИМОЗА

При возникновении парафимоза необходимо немедленно обратится к врачу: детскому хирургу, урологу или андрологу. Диагноз парафимоза устанавливается на основании анамнестических данных и визуального осмотра полового члена.

Парафимоз относится к неотложному состоянию, которые требует срочного медицинского вмешательства. Первая помощь при парафимозе заключается в приложении к месту ограничения холода (пузыря со льдом, холодного компресса); наложение повязки с гипертоническим раствором, эластичной сдавливающей повязки; проведении аппликаций местных анестетиков, инъекций гиалуронидазы в область отека. Эти меры не только снижают болевые ощущения, но также уменьшают отек головки полового члена.

Лечение парафимоза может быть консервативным и оперативным. При своевременном выявлении парафимоза проводится консервативное бимануальное вправление головки полового члена в кольцо крайней плоти под местной (у детей - общей) анестезией, после смазывания поверхности пениса вазелиновым маслом или глицерином. Иногда предварительно выполняется пункция окруженных тканей крайней плоти для создания оттока жидкости. После успешного вправления парафимоза, назначаются местные ванночки с раствором перманганата калия, апплика.

Парафімоз

ПАРАФІМОЗ - гостро розвинутий стан, при якому звужена крайня плоть ущемляє голівку статевого члена і не може мимовільно повернутися в нормальне положення. Парафімоз характеризується сильним болем в області обмеження, збільшенням обсягу і синюшністю головки статевого члена, набряком крайньої плоті, що має вигляд щільного валика, який роздувся, з утрудненням сечовипускання. Діагноз парафімоза заснований на результатах зовнішнього огляду статевого члена і анамнестичних даних. Лікування парафімоза може включати консервативне бімануальне вправлення защемленої головки статевого члена і хірургічні методи - пункцію оточених тканин, подовжній розтин крайньої плоті (инцизії), кругове висічення крайньої плоті (циркумцизіо)

Парафімоз - ускладнення фімозу, розвивається при обмеженні оголеної головки статевого члена у її заснування щільним вузьким кільцем препуціальної тканини. Парафімоз виникає при повному відведенні (ретракції) крайньої плоті за вінцеву борозну. При парафімозі стає неможливим самовільне втягування головки статевого члена в препуциальний мішок. Основна небезпека парафімозу полягає в ймовірності виникнення некрозу і гангрени головки статевого члена, тому в андрології та урології даний стан розцінюється, як вимога надання невідкладної медичної допомоги. Найчастіше парафімоз розвивається у хлопчиків і юнаків, однак також може діагностуватися у дорослих чоловіків.

ПРИЧИНИ ПАРАФІМОЗУ

Парафімоз є ускладненням вродженого або набутого фімозу. У нормі поділ зовнішнього та внутрішнього листків крайньої плоті протікає самостійно, починаючись з народження і закінчуючи в період статевого дозрівання. У перші роки життя хлопчика спостерігається «фізіологічний фімоз», викликаний епітеліальним склеюванням головки статевого члена і внутрішнього листка крайньої плоті. Спонтанне розкриття препуціального мішка в більшості випадків відбувається у віці від 3 до 6-7 років. Інтенсивне передчасне відсунення крайньої плоті з виведенням головки статевого члена стає причиною більшості випадків істинного фімозу. Парафімоз виникає при наявності фімозу II-III ступеня, рідко розвивається при I ступені і не трапляється при IV ступені фімозу, коли оголити головку статевого члена неможливо.

У хлопчиків парафімоз найчастіше виникає при проведенні гігієнічних процедур в зв'язку з примусовими спробами батьків відсунути шкірний покрив за вінцеву борозну. У дорослих пацієнтів обмеження голівки статевого члена звуженою крайньою плоттю може розвинутися при мастурбації або статевому контакті. Можливою причиною парафімозу може служити нееластична коротка вуздечка крайньої плоті, що утрудняє оголення головки і повернення тканин в початкове положення.

Ятрогенний парафімоз може виникнути внаслідок примусового оголення головки статевого члена під час катетеризації уретри і сечового міхура, виконання цистоскопії. Можливий розвиток парафімозу при первинному сифілісі і наявності сифілітичної виразки препуція; при розвитку алергічних реакцій з боку геніталій. Описані випадки виникнення парафімозу при виконанні пірсингу статевого члена.

СИМПТОМИ ПАРАФІМОЗУ

Парафімоз виникає в результаті примусової ретракции звуженої крайньої плоті за основу головки статевого члена і неможливості повернути її назад. Циркулярне обмеження голівки статевого члена крайньою плоттю призводить до венозного і лимфатическому застою, швидкому розвитку набряку тканин і порушенням артеріального кровотоку.

Парафімоз має гострий початок і проявляється яскраво вираженими місцевими симптомами. Крайня плоть при парафімозі набуває вигляду щільного валика, щороздувся під головкою статевого члена. Обмеження сприяє наростанню набряку і значного збільшення обсягу головки пеніса, що супроводжується посиленням її здавлення кільцем з препуціальної тканини. Проксимальна частина стовбура статевого члена не змінена. При парафімозі з'являється різка хворобливість і синюшність головки статевого члена; біль посилюється при щонайменшому дотику. Типова поза хворого парафімозом - широко розставлені ноги і нахилене вперед тулуб. При парафімозі ускладняється сечовипускання; у дітей може розвинутися гостра затримка сечі.

Якщо тривалий час не вдається повернути крайню плоть у вихідне положення, парафімоз може ускладнитися ішемією і частковим некрозом головки статевого члена, розвитком ішемічної гангрени кільця крайньої плоті. Можлива часткова ампутація дистальної частини статевого члена.

ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ ПАРАФІМОЗУ

При виникненні парафімозу необхідно негайне звернення до лікаря: дитячого хірурга, уролога або андролога. Діагноз парафімоза встановлюється на підставі анамнестичних даних і візуального огляду статевого члена.

Парафімоз відноситься до невідкладних станів, які вимагають термінового медичного втручання. Перша допомога при парафімозі полягає в прикладанні до місця обмеження холоду (міхура з льодом, холодного компресу); накладення пов'язки з гіпертонічним розчином, еластичної здавлючої пов'язки; проведенні аплікацій місцевих анестетиків, ін'єкцій гіалуронідази в область набряку. Ці заходи не тільки знижують больові відчуття, але також зменшують набряк головки статевого члена.

Лікування парафімозу може бути консервативним і оперативним. При своєчасному виявленні парафімозу проводиться консервативне бімануальне вправлення головки статевого члена у кільце крайньої плоті під місцевою (у дітей - загальною) анестезією, після змазування поверхні пеніса вазеліновим маслом або гліцерином. Іноді попередньо виконується пункція оточених тканин крайньої плоті для створення відтоку рідини. Після успішного вправляння парафімозу, призначаються місцеві ванночки з розчином перманганату калію, аппліка.

Контактная-лазерная литотрипсия камней мочеточников, почки и мочевого пузыря

Контактно-лазерная литотрипсия - это малоинвазивный и высокоэффективный способ избавления от камней в почке, мочеточнике и мочевого пузыря. Отличительной особенностью применяемого метода является малая травма, короткий период восстановления больного и маленькое количество осложнений.

Контактная литотрипсия заключается в разрушении конкрементов с помощью лазера и вытягивания конкрементов с мочевых путей с помощью специального эндоскопического инструмента (Уретероскопия) через мочеиспускательный канал (уретру) без разрезов. В большинстве случаев после процедуры контактной литотрипсии в почку устанавливается внутренний мочеточниковый стент, который необходимо удалить через 3-7 дней. Процедура контактной литотрипсии проводиться под спинальной, эпидуральной или общей анестезией. К преимуществам метода контактной литотрипсии относятся высокая эффективность (75-100%), возможность избавится от нескольких камней за одну процедуру, малая травматичность (можно вернуться к привычному образу жизни на следующий день). Наибольшую эффективность контактная литотрипсия имеет при дроблении камней в средней и нижний трети мочеточника.

Контактна-лазерна літотрипсія каменів сечоводів, нирки та сечового міхура

Контактно-лазерна літотрипсія - це малоінвазивний і високоефективний спосіб позбавлення від каменів в нирці, сечоводі і сечовому міхурі. Відмінною особливістю застосовуваного методу є мала травма, короткий період відновлення хворого і найменша кількість ускладнень.

Контактна літотрипсія полягає в руйнуванні конкременту за допомогою лазера і витяганні конкрементів із сечових шляхів за допомогою спеціального ендоскопічного інструменту (Уретероскопія) через сечовипускальний канал (уретру) без розрізів. У більшості випадків після процедури контактної літотрипсії в нирку встановлюється внутрішній сечовідний стент, який необхідно видалити через 3-7 днів. Процедура контактної літотрипсії проводиться під спінальною, епідуральною або загальною анестезією. До переваг методу контактної літотрипсії відноситься висока ефективність (75-100%), можливість позбутися від декількох каменів за одну процедуру, мала травматичність (можна повернутися до звичного способу життя на наступний день). Найбільшою ефективністю контактна літотрипсія має при дробленні каменів в середній і нижній третині сечоводу.

Перкутанная нефростомия при обструкции мочевыводящих путей

Нефростомия – это наложение искусственного пути отведения мочи из почки с участием дренажа, стента или катетера (собственно, нефростомы), проводимое с помощью открытого хирургического вмешательства, или чрезкожной пункции органа под контролем УЗИ или ренген-телевидения. Катетер или дренаж обычно проходят через кожу брюшной стенки, почечную ткань и заканчиваются в лоханке почки. По катетеру моча самостоятельно поступает в мочеприемник – специальный стерильный сменный контейнер. Фактически нефростома является интралюминарным дренажем почки.

В каких случаях проводят операцию нефростомии?

Нефростому в большинстве случаев накладывают после удаления коралловидных камней в почках, при повреждениях мочеточника и почки, при нарушении оттока мочи в результате развития опухолевого процесса в мочевом пузыре, влагалище и простате.

Кроме того, нефростомия как самостоятельное урологическое вмешательство проводят при остром гидронефрозе, постренальной (экскреторной) анурии и ряде других состояний.

Длительно существующее нарушение оттока мочи может вызвать необратимое поражение и последующую гибель ткани почки.

С какой целью выполняется нефростомия?

Главной целью наложения нефростомы у онкологических больных является восстановление нормального оттока мочи из почки (почек) в следующих случаях:

- опухоли малого таза;

- сочетание рака и мочекаменной болезни;

- структуры мочеточника;

- метастатическое поражение органов брюшной полости;

- сдавление опухолевыми конгломератами мочеточников.

Восстановление оттока мочи позволяет предотвратить развитие гидронефроза – расширения полостной системы почки, пиелонефрита – воспаления ткани почек и острой почечной недостаточности.

У некоторых больных нефростома может быть использована для доступа к верхним мочевым путям (почка, мочеточник) установки специальных стентов, проведения химиотерапии, в качестве подготовки к дальнейшему хирургическому лечению. Также в ряде случаев нефростомия выполняется для проведения различных специализированных исследований.

Перкутанна нефростомія при обструкції сечовивідних шляхів

Нефростомія - це накладення штучного шляху відведення сечі з нирки за участю дренажу, стента або катетера (власне, нефростоми), що проводиться за допомогою відкритого хірургічного втручання, або чрезшкірної пункції органу під контролем УЗД або рентген-телебачення. Катетер або дренаж зазвичай проходять через шкіру черевної стінки, ниркову тканину і закінчуються в балії нирки. По катетеру сеча самостійно надходить у мочеприймальник - спеціальний стерильний змінний контейнер. Фактично нефростома є інтралюмінарним дренажем нирки.

В яких випадках проводять операцію нефростомії?

Нефростому в більшості випадків накладають після видалення кораловидних каменів в нирках, при пошкодженнях сечоводу і нирки, при порушенні відтоку сечі в результаті розвитку пухлинного процесу в сечовому міхурі, піхві та простаті.

Крім того, нефростомія як самостійне урологічне втручання проводять при гострому гідронефрозі, постренальної (екскреторної) анурії і ряді інших станів.

Тривало існуюче порушення відтоку сечі може викликати необоротну поразку і подальшу загибель тканини нирки.

З якою метою виконується нефростомія?

Головною метою накладення нефростоми у онкологічних хворих є відновлення нормального відтоку сечі з нирки (нирок) в наступних випадках:

- пухлини малого тазу;

- поєднання раку і сечокам'яної хвороби;

- структури сечоводу;

- метастатична поразка органів черевної порожнини;

- здавлення пухлинними конгломератами сечоводів.

Відновлення відтоку сечі дозволяє запобігти розвитку гідронефрозу - розширення порожнинної системи нирки, пієлонефриту - запалення тканини нирок і гострої ниркової недостатності.

У деяких хворих нефростома може бути використана для доступу до верхніх сечових шляхах (нирка, сечовід) установки спеціальних стентів, проведення хіміотерапії, як підготовка до подальшого хірургічного лікування. Також в ряді випадків нефростомія виконується для проведення різних спеціалізованих досліджень.

Чрескожная перкутанная нефролитрипсия конкрементов различного размера

Перкутанная нефролитотрипсия - один из самых эффективных и безопасных малоинвазивных методов удаления больших и коралловидных камней из почек, который является альтернативой открытого удаления. Эффективная операция по удалению камней из почек. Процент успеха при лечении больших камней достигает 95%, а при коралловидных камнях - 90%. Суть метода заключается в том, что удаление камня из почки происходит через трубку, введенную в чашечно-лоханочную систему почки через небольшое отверстие в пояснице.

Обращаясь к этимологии, легко понять смысл названия: термин «перкутанный» (per - через, cutaneous - кожа) в переводе с латыни означает «чрескожный», а «нефролитотрипсии» - переводится как разрушение камня почки, удаление камня из почки.

ПОКАЗАНИЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕНИЯ ПЕРКУТАННОЙ НЕФРОЛИТОТРИПСИИ

Необходимость такой операции непосредственно связана с наличием у пациента мочекаменной болезни, когда диагностирован камень в почке.

Перкутанная нефролитотрипсия - хирургический метод лечения, операция осуществляется под общей или эпидуральной анестезией. Продолжительность - от 1 до 3 часов. Со стороны поясницы делается надрез в нужном месте почки и в него вводится пластиковая трубка (она называется Амплац - трубка по имени создателя), которая выполняет роль тоннеля между окружающей средой и внутренней полостной системой почки. Через эту трубку свободно проводятся инструменты, например, эндоскоп, необходимый для того, чтобы выявить камень в почке и контролировать процесс его измельчения и удаления. Удаление мелких фрагментов проводится путем промывания мисок, крупные осколки удаляют с помощью щипцов. Если камень в почке большой, его предварительно измельчают с помощью лазерной технологии (дробление камня). После окончания процедуры в разрез на несколько дней устанавливается эластичная дренажная трубка, которая называется нефростома. Она необходима для предупреждения осложнений, ее удаляют через 2-3 дня, если больной чувствует себя хорошо и видна положительная динамика. Рана на коже в месте введения трубки затягиваться в течение суток. Общий послеоперационный период, во время которого человек находится в больнице под наблюдением медицинского персонала составляет 5 дней.

Черезшкірна перкутанна нефролітрипсія конкрементів різного розміру

Перкутанна нефролітотрипсія - один з найбільш ефективних і безпечних малоінвазивних методів видалення великих і кораловидних каменів з нирок, який є альтернативою відкритого видалення. Ефективна операція з видалення каменів з нирок. Відсоток успіху при лікуванні великих каменів досягає 95%, а при кораловидних каменях - 90%. Суть методу полягає в тому, що видалення каменя з нирки відбувається через трубку, введену в чашечно-мискову систему нирки через невеликий отвір в попереку.

Звертаючись до етимології, легко зрозуміти сенс назви: термін «перкутанний» (per - через, cutaneous - шкіра) в перекладі з латині означає «черезшкірний», а «нефролітотрипсії» - перекладається як руйнування каменю нирки, видалення каменя з нирки.

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРКУТАННОЙ НЕФРОЛІТОТРИПСІЇ

Необхідність такої операції безпосередньо пов'язана з наявністю у пацієнта сечокам'яної хвороби, коли діагностовано камінь в нирці.

Перкутанна нефролітотрипсія - хірургічний метод лікування, операція здійснюється під загальною, або епідуральною анестезією. Тривалість - від 1до 3 годин. З боку попереку робиться надріз в потрібному місці нирки і в нього вводиться пластикова трубка (вона називається Амплац - трубка на ім'я творця), яка виконує роль тунелю між навколишнім середовищем і внутрішньою порожнинною системою нирки. Через цю трубку вільно проводяться інструменти, наприклад, ендоскоп, необхідний для того, щоб виявити камінь в нирці і контролювати процес його подрібнення та видалення. Видалення дрібних фрагментів проводиться шляхом промивання мисок, великі осколки видаляють за допомогою щипців. Якщо камінь в нирці великий, його попередньо подрібнюють за допомогою лазерної технології (дроблення каменя). Після закінчення процедури в розріз на кілька днів встановлюється еластична дренажна трубка, яка називається нефростома. Вона необхідна для попередження ускладнень, її видаляють через 2-3 дня, якщо хворий відчуває себе добре і видно позитивна динаміка. Рана на шкірі в місці введення трубки затягуватиметься протягом доби. Загальний післяопераційний період, під час якого людина знаходиться в лікарні під наглядом медичного персоналу сягає 5 днів.

Травмы мочеполовой систем

Травмы почек

  1. Закрытые повреждения почек.

Чаще всего уличная травма, автотравмы, падения с высоты. Факторы риска: гидронефроз, пионефроз, подковообразная почка, тазовая дистопия, опухоль почки, кисты почек. Патогенез: в момент удара почка травмируется о ребра, позвоночник и их обломки, а также гидродинамический эффект, возникающий за счет жидкости чашечно-лоханочной системы.

Классификация: Степень повреждения.

Описание повреждения:

  1. Контузия почки (множественные паренхиматозные кровоизлияния)

Ограниченная подкапсульная гематома, без паренхиматозных разрывов

  1. Ограниченная околопочечная гематома

Разрыв почечной паренхимы глубиной <1 см, не проникающий в полостную систему почки

III. Разрыв почечной паренхимы глубиной> 1 см, не проникающий в полостную систему почки.

  1. Разрыв почечной паренхимы способен проникать в полостную систему почки Повреждение крупных артерий и вен почки
  2. Полное размозжение почки. Отрыв почки от почечной ножки

Клиническая картина: боль в поясничной области, припухлость, гематурия (более 5 эритроцитов в поле зрения). Видимые примеси крови в моче - макрогематурия (Степень гематурии не коррелирует с тяжестью повреждения).

При развитии шокового состояния: анемимзация больного, снижение давления, коллапс.

ДИАГНОСТИКА

Лабораторные данные: Основной показатель - гематурия (более 5 эритроцитов в поле зрения).

Специальные исследования: Метод выбора - КТ почек с внутривенным контрастированием. Очаговые изменения в поврежденной почке и забрюшинной клечатке - УЗИ.

Ескреторна урография: проводится при артериальном давлении не ниже 80 мм рт ст, делается один снимок через 10 минут после введения контрастного вещества из расчета 2 мл. на 1 кг. веса.

Дифференциальный диагноз: повреждение органов брюшной полости - печень, селезенка, сосуды брыжейки

ЛЕЧЕНИЕ

Тактика ведения - обязательная госпитализация, строгий постельный режим, болеутоляющие, кровоостанавливающие и антибактериальные препараты.

ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ

Показания: сочетанное повреждение почки и органов брюшной полости, нарастание признаков внутреннего кровотечения, быстрое увеличение при почечной гематомы, появление признаков острого воспалительного процесса в поврежденной почке и паранефрите, ухудшение общего состояния. Проводится ревизия почки и паранефрите, объем вмешательства зависит от результатов ревизии: ушивание раны почки, резекция почки, нефрэктомия.

Прогноз: чаще всего благоприятный

  1. Открытые повреждения почек - огнестрельные ранения, колотые и резаные раны. Чаще всего сочетанная травма.

Клиническая картина: Чаще всего шоковое состояние. Гематурия и наличие мочи в ране.

ДИАГНОСТИКА

Специальные исследования: Ескреторна урография, УЗИ.

ЛЕЧЕНИЕ

Хирургическое лечение проводится всегда: начинается с первичной обработки раны, объем определяется после ревизии почки. Повреждение мочевого пузыря. Закрытые 5-12% всех закрытых повреждений внутренних органов.

Этиология транспортная, уличная травма.

Внутрибрюшинные - возникают вследствие сдавления области наполненного, переполненного мочевого пузыря, происходит повышение гидростатического давления внутри пузыря и разрыв. Симптоматика: часто шоковое состояние, боль в животе, нарушение мочеиспускания, гематурия.

ДИАГНОСТИКА

Катетеризация мочевого пузыря, жидкость введена в мочевой пузырь выделяется в полном объеме. Ретроградная цистография с тугим наполнением мочевого пузыря (300-350 мл)

ЛЕЧЕНИЕ

Всегда оперативное, после соответствующих противошоковых мероприятий. Лапаротомия, ушивание разрыва мочевого пузыря, эпицистостомы.

Внебрюшинные - только при переломе костей таза, мочевой пузырь при этом наполнен незначительно.

Симптоматика: боли внизу живота и над лобком с иррадиацией в промежность и прямую кишку, невозможность самостоятельного мочеиспускания, гематурия.

ДИАГНОСТИКА

Катетеризация мочевого пузыря, жидкость введена в мочевой пузырь выделяется в полном объеме. Ретроградная цистография с тугим наполнением мочевого пузыря (300-350 мл).

ЛЕЧЕНИЕ

Всегда оперативное, после соответствующих противошоковых мероприятий. Ушивание разрывов мочевого пузыря, эпицистостомы и дренирование околопузырной клетчатки.

  1. Открытые - в большинстве случаев огнестрельные или колото-резаные.

Симптоматика: Как правило шоковое состояние, гематурия, выделение мочи из раны, нарушение мочеиспускания.

ДИАГНОСТИКА

Катетеризация мочевого пузыря, ретрогадна цистография.

ЛЕЧЕНИЕ

Всегда оперативное, ревизия раны, ушивание раны мочевого пузыря, цистостомия.

Повреждения полового члена

  1. Закрытые удары. При воздействии травмирующей силы на неэрегированный половой член - разрывы белковой оболочки, перелом, вывих - при воздействии на эрегированный половой член Ограничение полового члена - при перетаскивании полового члена ниткой, проволокой, кольцевидными предметами.

Симптоматика:

При ударе: резкая отечность, гематома кожи и подкожной клетчатки.

При переломе: возникает характерный хруст, резкая боль, прекращение эрекции, если одновременно повреждается и уретра - нарушение мочеиспускания, уретрорагия.

При вывихе: смещение корня полового члена в ткани промежности, мошонки и кожу лобковой области, отрыв кожи полового члена от головки в области венечной борозды.

ДИАГНОСТИКА

В основном основывается на анамнез и симптоматике. Для подтверждения разрыва белковой оболочки - Кавернозография.

ЛЕЧЕНИЕ

Удары - покой, местно холод. Разрывы белковой оболочки, перелом, вывих - оперативное лечение Ущемление полового члена - снятие ущемляет предмета.

  1. Открытые: резаные и огнестрельные.

ЛЕЧЕНИЕ

Всегда хирургическое: первичная обработка раны, по возможности органосохраняющая. При необходимости в дальнейшем пластические операции.

Повреждения яичка и его придатка

  1. Закрытые - спортивная травма, уличная травма, падение с высоты, верховая езда.

Симптоматика: резкая болезненность (до болевого шока), увеличение мошонки в размерах, гематома, возможно вывих яичка под кожу живота, промежности и бедра.

ДИАГНОСТИКА

УЗИ мошонки.

ЛЕЧЕНИЕ

Постельный режим, суспензорий, холод местно, антибактериальная терапия при большом скоплении крови, при подозрении на разрыв яичка - оперативное лечение: вскрытие гематомы, ревизия яичка, ушивание разрывов, частичное или полное удаление яичка.

  1. Открытые - резаные, колотые, рваные, огнестрельные.

ЛЕЧЕНИЕ

Первичная обработка раны, ревизия яичка.

Травми сечо-статевої системи

Травми нирок

  1. Закриті пошкодження нирок.

Найчастіше вулична травма, автотравми, падіння з висоти. Фактори ризику: гідронефроз, піонефроз, підковоподібна нирка, тазова дистопія, пухлина нирки, кісти нирок. Патогенез: у момент удару нирка травмується об ребра, хребет і їх уламки, а також гідродинамічний ефект, що виникає за рахунок рідини чашечно-мискової системи.

Класифікація: Ступінь пошкодження.

Опис ушкодження:

  1. Контузія нирки (множинні паренхіматозні крововиливи)

Обмежена подкапсульна гематома, без паренхіматозних розривів

  1. Обмежена приниркова гематома

Розрив ниркової паренхіми глибиною <1 см, що не здатний проникати в порожнинну систему нирки

III. Розрив ниркової паренхіми глибиною> 1 см, що не здатний проникати в порожнинну систему нирки.

  1. Розрив ниркової паренхіми здатний проникати в порожнинну систему нирки Пошкодження великих артерій і вен нирки
  2. Повне розтрощення нирки. Відрив нирки від ниркової ніжки

Клінічна картина: біль в ділянці нирок, припухлість, гематурія (більше 5 еритроцитів у полі зору). Видимі домішки крові в сечі – макрогематурія (Ступінь гематурії не корелює з тяжкістю пошкодження).

При розвитку шокового стану: анемімзація хворого, зниження тиску, колапс.

ДІАГНОСТИКА

Лабораторні дані: Основний показник - гематурія (більше 5 еритроцитів у полі зору).

Спеціальні дослідження: Метод вибору - КТ нирок з внутрішньовенним контрастуванням. Вогнищеві зміни в пошкодженій нирці і заочеревинної клечатки - УЗД.

Ескреторна урографія: проводиться при артеріальному тиску не нижче 80 мм рт ст, робиться один знімок через 10 хвилин після введення контрастної речовини з розрахунку 2 мл. на 1 кг. ваги.

Диференціальний діагноз: пошкодження органів черевної порожнини - печінка, селезінка, судини брижі

ЛІКУВАННЯ

Тактика ведення - обов'язкова госпіталізація, строгий постільний режим, болезаспокійливі, кровоспинні і антибактеріальні препарати.

ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ

Показання: поєднане пошкодження нирки і органів черевної порожнини, наростання ознак внутрішньої кровотечі, швидке збільшення приниркової гематоми, поява ознак острого запального процесу в пошкодженій нирці і паранефрії, погіршення загального стану. Проводиться ревізія нирки і паранефрите, обсяг втручання залежить від результатів ревізії: ушивання рани нирки, резекція нирки, нефректомія.

Прогноз: найчастіше сприятливий

  1. Відкриті пошкодження нирок - вогнепальні поранення, колоті і різані рани. Найчастіше поєднана травма.

Клінічна картина: Найчастіше шоковий стан. Гематурія і наявність сечі в рані.

ДІАГНОСТИКА

Спеціальні дослідження: Ескреторна урографія, УЗД.

ЛІКУВАННЯ

Хірургічне лікування проводиться завжди: починається з первинної обробки рани, обсяг визначається після ревізії нирки. Пошкодження сечового міхура. Закриті 5-12% всіх закритих ушкоджень внутрішніх органів

Етіологія: транспортна, вулична травма.

Внутрішньоочеревинні - виникають внаслідок стискання області наповненого, переповненого сечового міхура, відбувається підвищення гідростатичного тиску всередині міхура і розрив. Симптоматика: часто шоковий стан, біль в животі, порушення сечовипускання, гематурія.

ДІАГНОСТИКА

Катетеризація сечового міхура, рідина введена в сечовий міхур виділяється в повному обсязі. Ретроградна цистографія з тугим наповненням сечового міхура (300-350 мл)

ЛІКУВАННЯ

Завжди оперативне, після відповідних протишокових заходів. Лапаротомія, ушивання розриву сечового міхура, епіцістостоми.

Позаочеревинні - тільки при переломі кісток тазу, сечовий міхур при цьому наповнений незначно.

Симптоматика: болі внизу живота і над лобком з іррадіацією в промежину і пряму кишку, неможливість самостійного сечовипускання, гематурія.

ДІАГНОСТИКА

Катетеризація сечового міхура, рідина введена в сечовий міхур виділяється в повному обсязі. Ретроградна цистографія з тугим наповненням сечового міхура (300-350 мл).

ЛІКУВАННЯ

Завжди оперативне, після відповідних протишокових заходів. Ушивання розривів сечового міхура, епіцістостоми і дренування околопузирної клітковини.

  1. Відкриті - в більшості випадків вогнепальні або колото-різані.

Симптоматика: Як правило шоковий стан, гематурія, виділення сечі з рани, порушення сечовипускання.

ДІАГНОСТИКА

Катетеризація сечового міхура, ретрогадна цистографія.

ЛІКУВАННЯ

Завжди оперативне, ревізія рани, ушивання рани сечового міхура, цистостомія.

Ушкодження статевого члена

  1. Закриті удари. При впливі травмуючої сили на неерогований статевий член - розриви білкової оболонки, перелом, вивих - при впливі на ерегований статевий член Обмеження статевого члена - при перетягуванні статевого члена ниткою, дротом, кільцеподібними предметами.

Симптоматика:

При ударі: різка набряклість, гематома шкіри і підшкірної клітковини.

При переломі: виникає характерний хрускіт, різкий біль, припинення ерекції, якщо одночасно пошкоджується і уретра - порушення сечовипускання, уретрорагія.

При вивиху: зміщення кореня статевого члена в тканини промежини, мошонки і шкіру лобкової області, відрив шкіри статевого члена від головки в області вінцевої борозни.

ДІАГНОСТИКА

В основному ґрунтується на анамнез і симптоматиці. Для підтвердження розриву білкової оболонки - Кавернозографія.

ЛІКУВАННЯ

Удари - спокій, місцево холод. Розриви білкової оболонки, перелом, вивих - оперативне лікування Обмеження статевого члена - зняття ущемляє предмета.

  1. Відкриті: різані та вогнепальні.

ЛІКУВАННЯ

Завжди хірургічне: первинна обробка рани, по можливості органозберігаюча. При необхідності надалі пластичні операції.

Пошкодження яєчка і його придатка

  1. Закриті - спортивна травма, вулична травма, падіння з висоти, їзда верхи.

Симптоматика: різка болючість (аж до больового шоку), збільшення мошонки в розмірах, гематома, можливий вивих яєчка під шкіру живота, промежини і стегна.

ДІАГНОСТИКА

УЗД мошонки.

ЛІКУВАННЯ

Постільний режим, суспензорій, холод місцево, антибактеріальна терапія при великому скупченні крові, при підозрі на розрив яєчка - оперативне лікування: розтин гематоми, ревізія яєчка, ушивання розривів, часткове або повне видалення яєчка.

  1. Відкриті - різані, колоті, рвані, вогнепальні.

ЛІКУВАННЯ

Первинна обробка рани, ревізія яєчка

Цистоцеле

Цистоцеле (протрузия, опущение, выпадение мочевого пузыря) - наиболее частый вид генитального пролапса, которые проявляются у 34% женщин с синдромом тазовой дисценции. Практически всегда сочетается с уретероцеле. Термин «цистоцеле» для описания грыжи передней стенки влагалища впервые было использовано в 1600-х годах. Заболеваемость увеличивается с возрастом, достигая 55-60% в постменопаузе. Несмотря на успехи профилактической медицины, постоянное уменьшение родового травматизма, сокращение занятости женщин на тяжелых производствах, частота цистоцеле в популяции остается высокой и продолжает расти, что связано с увеличением средней продолжительности жизни. Актуальность своевременной диагностики и адекватного лечения выпадения мочевого пузыря обусловлена значительным ухудшением качества жизни, а в тяжелых случаях и инвалидизацией пациенток.

Причины цистоцеле:

Пролапс мочевого пузыря является одним из проявлений синдрома несостоятельности тазового дна и развивается под действием тех же факторов, что и выпадение других органов (прямой кишки, матки, влагалища). Непосредственной причиной цистоцеле становится ослабление и образование грыжеподобное дефектов мышечно-связочного-фасциального аппарата, поддерживающего мочевой пузырь, в первую очередь - лонно-шеечной пузырно фасции.

Специалисты в сфере урологии и урогинекологии выделяют ряд факторов, повышающих риск тазовой дисценции:

Частые роды. Вероятность возникновения цистоцеле растет после каждого следующего естественного родоразрешения. По результатам наблюдений, у женщин, которые рожали 4 раза и более, риск мочепузырного пролапса в 3,3 раза больше, чем при одноразовых родах. В группу повышенного риска входят пациентки, выносили большой плод, перенесших стремительные роды, разрывы влагалища и промежности, родовспомогательные акушерские операции.

Дисгормональное состояние. Ослабление мышечно-фасциальных структур способствует эстрогенную недостаточность, с чем связано учащение случаев цистоцеле в период перименопаузы и после офоректомии. Вероятность пролапса мочевого пузыря увеличивается с 6,6% у 20-29-летних женщин, до 55,6% у 50-59-летних. Зависимость между распространенностью патологии и уровнем эстрогенов подтверждается снижением заболеваемости при назначении заместительной гормонотерапии.

Наследственная дисплазия соединительной ткани. Частота семейной формы цистоцеле достигает 30%. Ослабление тазовой диафрагмы способствуют как генетические аномалии (синдром Марфана, болезнь Элерса-Данлоса), так и недифференцированные формы коллагенопатий, которые проявляются грыжами других локализаций, ювенильный остеохондроз позвоночника, варикозной болезни, геморроем, миопией, плоскостопием и другими расстройствами.

Повышение внутрибрюшного давления. Грыжевое выпячивание мочевого пузыря в полость влагалища способствуют тяжелые физические нагрузки и заболевания, при которых повышается давление в брюшной полости. Цистоцеле чаще возникает у женщин, страдающих стойкими запорами, бронхиальной астмой. Риск уровезикальной протрузии возрастает при наличии асцита, ожирении, объемных новообразованиях брюшной полости (субсерозных миомах, кистах яичников).

Цистоцелє

Цистоцелє (протрузія, опущення, випадіння сечового міхура) - найбільш частий вид генітального пролапсу, що виявляються у 34% жінок з синдромом тазової дісценціі. Практично завжди поєднується з уретероцеле. Термін «цистоцеле» для опису грижі передньої стінки вагіни вперше було використано в 1600-х роках. Захворюваність збільшується з віком, досягаючи 55-60% в постменопаузі. Незважаючи на успіхи профілактичної медицини, постійне зменшення родового травматизму, скорочення зайнятості жінок на важких виробництвах, частота цистоцелє в популяції залишається високою і продовжує зростати, що пов'язано зі збільшенням середньої тривалості життя. Актуальність своєчасної діагностики та адекватного лікування випадіння сечового міхура обумовлена значним погіршенням якості життя, а у важких випадках і інвалідизацією пацієнток.

Причини цистоцелє:

Пролапс сечового міхура є одним із проявів синдрому неспроможності тазового дна і розвивається під дією тих же чинників, що і випадання інших органів (прямої кишки, матки, піхви). Безпосередньою причиною цистоцелє стає ослаблення і освіту грижеподібне дефектів м'язово-зв'язкового-фасциального апарату, що підтримує сечовий міхур, в першу чергу - лонно-шєєчной міхурово фасції.

Фахівці в сфері урології та урогінекології виділяють ряд факторів, що підвищують ризик тазової дісценціі:

Часті пологи. Імовірність виникнення цистоцелє зростає після кожного наступного природного розродження. За результатами спостережень, у жінок, які народжували 4 рази і більше, ризик сечоміхурового пролапсу в 3,3 рази більше, ніж при одноразових пологах. До групи підвищеного ризику входять пацієнтки, які виносили великий плід, перенесли стрімкі пологи, розриви піхви і промежини, рододопоміжні акушерські операції.

Дисгормональний стан. Ослаблення м'язово-фасциальних структур сприяє естрогена недостатність, з чим пов'язано почастішання випадків цистоцелє в період перименопаузи і після офоректомії. Імовірність пролапсу сечового міхура збільшується з 6,6% у 20-29-річних жінок, до 55,6% у 50-59-річних. Залежність між поширеністю патології і рівнем естрогенів підтверджується зниженням захворюваності при призначенні замісної гормонотерапії.

Спадкова дисплазія сполучної тканини. Частота сімейної форми цистоцелє досягає 30%. Ослаблення тазової діафрагми сприяють як генетичні аномалії (синдром Марфана, хвороба Елерса-Данлоса), так і недиференційовані форми коллагенопатий, які проявляються грижами інших локалізацій, ювенільний остеохондроз хребта, варикозну хворобу, гемороєм, міопію, плоскостопістю та іншими розладами.

Підвищення внутрішньочеревного тиску. Грижовоговипинання сечового міхура в порожнину піхви сприяють важкі фізичні навантаження і захворювання, при яких підвищується тиск в черевній порожнині. Цистоцелє частіше виникає у жінок, які страждають стійкими запорами, бронхіальною астмою. Ризик уровезікальной протрузії зростає при наявності асциту, ожирінні, об'ємних новоутвореннях черевної порожнини (субсерозних миомах, кістах яєчників).

Клинический случай №1

Больной Т. 51 поступил в урологическое отделение 09.01.2018 в тяжелом, запущенном состоянии с явлениями острого обструктивного (гнойного) воспаление левой почки на фоне множественных камней левой почки.

09.01.2018 в неотложном порядке проведена мало травматическая операция чрескожной нефростомии - с левой почки выпущено 200 мл. гнойной мочи. В отделении проводилось лечение воспаления почки.

Больной повторно поступил в отделение через 1 месяц - проведена современная, малотравматична операция (чрескожная нефролитотрипсия) - при которой успешно раздроблено и удалены все фрагменты коралловидного камня общим размером до 10 см.

На 7 - е сутки в полном выздоровлении - выписан из отделения.

Клінічний випадок №1

Хворий Т. 51 поступив до урологічного відділення 09.01.2018 у важкому, занедбаному стані з явищами гострого обструктивного (гнійного) запалення лівої нирки на тлі множинних каменів лівої нирки.

09.01.2018 в невідкладному порядку проведена мало травматична операція черезшкірної нефростомії – з лівої нирки випущено 200 мл. гнійної сечі. В відділенні проводилось лікування запалення нирки.

Хворий повторно поступив до відділення через 1 місяць - проведена сучасна, малотравматична операція (черезшкірна нефролітотрипсія) – при якій успішно роздроблено та видалено всі фрагменти кораловидного каменя загального розміру до 10 см.

На 7 – му добу в повному одужанні - виписаний з відділення.

Ультразвуковые исследования

Для диагностики заболеваний мочеполовой системы широко используется ультразвуковые исследования. В КГКБ №6 с помощью современных, высокоточных аппаратов проводятся: УЗИ органов малого таза, предстательной железы, почек, мочевого пузыря, брюшной полости, трансректальное ультразвуковое исследование простаты (ТРУЗИ). Ультразвуковые исследования абсолютно безопасны и позволяют оперативно диагностировать мочекаменную болезнь, опухолевые заболевания почек, мочевого пузыря, предстательной железы, камни в мочевом пузыре, острый или хронический пиелонефрит, аденому предстательной железы и другие заболевания.

Ультразвукові дослідження

Для діагностики захворювань сечостатевої системи широко застосовуються ультразвукові дослідження. У КМКЛ №6 за допомогою сучасних, високоточних апаратів проводяться: УЗД органів малого таза, передміхурової залози, нирок, сечового міхура, черевної порожнини, трансректальне ультразвукове дослідження простати (ТРУЗД). Ультразвукові дослідження абсолютно безпечні і дозволяють оперативно діагностувати сечокам'яну хворобу, пухлинні захворювання нирок, сечового міхура, передміхурової залози, камені в сечовому міхурі, гострий або хронічний пієлонефрит, аденому передміхурової залози і інші захворювання.

Рентгенографические обследования

Значительную диагностическую информацию дает проведение рентгенографических обследований. Наиболее информативной бывает урография, которая проводится с внутривенным введением контрастных аппаратов, которые позволяют получить качественное изображение почек и мочевых путей.

Рентгенографічні обстеження

Велику діагностичну інформацію дає проведення рентгенографічних обстежень. Найбільш інформативна буває урографія, яка проводиться з внутрішньовенним введенням контрастних препаратів, що дозволяють отримати якісне зображення нирок і сечових шляхів.

Мультиспиральная компьютерная томография

Мультиспиральная  компьютерная томография (МСКТ) это современнейший способ провести визуальную диагностику структурных изменений внутренних тканей и органов, и функциональных систем организма.

Мультиспіральна комп'ютерна томографія

Мультиспіральна комп'ютерна томографія (МСКТ) - це найсучасніший спосіб провести візуальну діагностику структурних змін внутрішніх тканин і органів та функціональних систем організму.
 

Бабаев Агил Валерьевич

Хирург-уролог / Стаж работы: 4 года
Квалификационная категория без категории
Член украинской и европейской ассоциаций урологов

Образование:

В 2015 году окончил Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца.
2015 - 2017 гг. Клиническая ординатура на кафедре урология НМАПО им .. П.Л. Шупика на базе урологического отделения КМКЛ№6.
2017 курсы по общей урологии на кафедре урология НМАПО им. П.Л. Шупика на базе урологического отделения КГКБ №6
С 2018 по настоящее время врач-уролог урологического отделения КГКБ №6

Владею всеми методами обследования урологических больных (физикальные, инструментальные, УЗИ, рентгенологические);

  • Лечение неспецифических заболеваний почек, мочевого пузыря, простаты;
  • Консервативное и оперативное лечение камней мочевых путей различной локализации;
  • Оперативное дренирование верхних и нижних мочевых путей при наличии обструкции;
  • Консервативное и оперативное лечение доброкачественной гиперплазии простаты;
  • Консервативное и оперативное лечение неспецифических воспалительных заболеваний органов мошонки;
  • Оперативное лечение гидроцеле, варикоцеле, фимоза, короткой уздечки полового члена.

Постоянно повышаю профессиональный уровень путем участия в международных научных урологических конференциях.

Бабаєв Агіл Валерійович

Хірург-уролог / Стаж роботи: 4 роки
Кваліфікаційна категорія: без категорії
Член української та європейської асоціацій урологів

Освіта:

В 2015 році закінчив лікувальний факультет Національного  медичного університету імені О. О. Богомольця.
2015 - 2017 рр. клінічна ординатура  на кафедрі урологія НМАПО ім.. П.Л. Шупика на базі урологичного відділення КМКЛ№6.
2017 рр. курси по загальній урології на кафедрі урологія НМАПО ім.. П.Л. Шупика на базі урологичного віділення КМКЛ №6
З 2018 р. по теперішній час лікар-уролог  урологічного відділення КМКЛ №6

Володію всіма методами обстеження урологічних хворих( фізикальні, інструментальні,УЗД, рентгенологічні)

  • Лікування неспецифічних захворювань нирок , сечового міхура, простати
  • Консервативне та оперативне лікування каменів сечових шляхів різної локалізації
  • Оперативне дренування верхніх та нижніх сечових шляхів при наявності обструкції
  • Консервативне та оперативне лікування доброякісної гіперплазії простати
  • Консервативне та оперативне лікування неспецифічних запальних захворювань органів калитки
  • Оперативне лікування гідроцеле, варикоцеле, фімозу, короткої вуздечки статевого члену.

Постійно підвищую професійний рівень шляхом участі у міжнародних наукових урологічних конференціях.

Мороз Олег Леонтьевич

Хирург-уролог, андролог / Стаж работы: 11 лет
Квалификационная категория: первая
Член украинской и европейской ассоциаций урологов

Образование:

В 2007 году окончил Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца.
2007 - 2009 гг. Врач интерн на кафедре урология Национального медицинского университета имени академика А.А. Богомольца на базе урологического центра Александровской клинической больницы.
С 2009г. По настоящее время врач-уролог урологического отделения КГКБ №6
2013-2017рр - обучение в аспирантуре на кафедре урологии Национальной медицинской академии последипломного образования имени П. Л. Шупика тема диссертационной работы "Прогнозирование осложнений и их лечение при уретеролитотрипсии у лиц с единственной почкой" по специальности 14.01.06 - урология. В процессе защиты.

Владею всеми методами обследования урологических больных (физикальные, инструментальные, УЗИ, рентгенологические)

  • Лечение неспецифических заболеваний почек, мочевого пузыря, простаты;
  • Консервативное и оперативное лечение камней мочевых путей различной локализации;
  • Оперативное дренирование верхних и нижних мочевых путей при наличии обструкции;
  • Консервативное и оперативное лечение доброкачественной гиперплазии простаты;
  • Консервативное и оперативное лечение неспецифических воспалительных заболеваний органов мошонки;
  • Оперативное лечение гидроцеле, варикоцеле, фимоза, короткой уздечки полового члена.
  • Постоянно повышаю профессиональный уровень путем участия в международных научных урологических конференциях.

Мороз Олег Леонтійович

Хірург-уролог, андролог / Стаж роботи: 11 років
Кваліфікаційна категорія: перша
Член української та європейської асоціацій урологів

Освіта:

В 2007 році закінчив лікувальний факультет Національного  медичного університету імені О. О. Богомольця.
2007 - 2009 рр. лікар- інтерн  на кафедрі урологія Національного медичного університету імені академіка О.О. Богомольца на базі урологичного центру Олександрівської клінічної лікарні.
З 2009 р. по теперішній час лікар-уролог  урологічного відділення КМКЛ №6
2013-2017рр –  навчання в аспірантурі на кафедрі урології  Національної медичної академії  післядипломної освіти імені П. Л. Шупика тема дисертаційної роботи “ Прогнозування ускладнень та їх лікування при уретеролітотрипсії у осіб з єдиною ниркою” за спеціальністю 14.01.06 – урологія. В процесі захисту.

Володію всіма методами обстеження урологічних хворих( фізикальні, інструментальні,УЗД, рентгенологічні)

  • Лікування неспецифічних захворювань нирок , сечового міхура, простати
  • Консервативне та оперативне лікування каменів сечових шляхів різної локалізації
  • Оперативне дренування верхніх та нижніх сечових шляхів при наявності обструкції
  • Консервативне та оперативне лікування доброякісної гіперплазії простати
  • Консервативне та оперативне лікування неспецифічних запальних захворювань органів калитки
  • Оперативне лікування гідроцеле, варикоцеле, фімозу, короткої вуздечки статевого члену.
  • Постійно підвищую професійний рівень шляхом участі у міжнародних наукових урологічних конференціях.

Нецкар Дмитрий Владимирович

Хирург-уролог, андролог / Стаж работы: 15 лет
Квалификационная категория: вторая
Член украинской и европейской ассоциаций урологов

Образование:

2004 году окончил Тернопольской медицинской академии
2004 - 2006 гг. Врач - интерн на кафедре урология Тернопольской медицинской академии на базе Волынской областной клинической больницы
2009 специализация урология на базе НМАПО им. П.Л. Шупика
С 2010 по настоящее время врач-уролог урологического отделения КГКБ №6

Владею всеми методами обследования урологических больных (физикальные, инструментальные, УЗИ, рентгенологические)

  • Лечение неспецифических заболеваний почек, мочевого пузыря, простаты;
  • Консервативное и оперативное лечение камней мочевых путей различной локализации;
  • Оперативное дренирование верхних и нижних мочевых путей при наличии обструкции;
  • Консервативное и оперативное лечение доброкачественной гиперплазии простаты;
  • Консервативное и оперативное лечение неспецифических воспалительных заболеваний органов мошонки;
  • Оперативное лечение гидроцеле, варикоцеле, фимоза, короткой уздечки полового члена.
  • Постоянно повышаю профессиональный уровень путем участия в международных научных урологических конференциях.

Нецкар Дмитро Володимирович

Хірург-уролог, андролог / Стаж роботи: 15 років
Кваліфікаційна категорія: друга
Член української та європейської асоціацій урологів

Освіта:

2004 році закінчив лікувальний факультет  Тернопільської медичної академії
2004 - 2006 рр. лікар - інтерн  на кафедрі урологія Тернопільської медичної академії на базі Волинської обласної клінічної лікарні
2009 рік спеціалізація урологія на базі НМАПО ім. П.Л. Шупика
З 2010 р. по теперішній час лікар-уролог  урологічного відділення КМКЛ №6

Володію всіма методами обстеження урологічних хворих( фізикальні, інструментальні,УЗД, рентгенологічні)

  • Лікування неспецифічних захворювань нирок , сечового міхура, простати
  • Консервативне та оперативне лікування каменів сечових шляхів різної локалізації
  • Оперативне дренування верхніх та нижніх сечових шляхів при наявності обструкції
  • Консервативне та оперативне лікування доброякісної гіперплазії простати
  • Консервативне та оперативне лікування неспецифічних запальних захворювань органів калитки
  • Оперативне лікування гідроцеле, варикоцеле, фімозу, короткої вуздечки статевого члену.
  • Постійно підвищую професійний рівень шляхом участі у міжнародних наукових урологічних конференціях.

Бабич Андрей Михайлович

Хирург-уролог, андролог / Стаж работы: 15 лет
Квалификационная категория: высшая
Член украинской и европейской ассоциаций урологов

Образование:

2004 году окончил лечебный факультет Национального медицинского университета имени академика А.А. Богомольца
2004 - 2006 гг. Врач интерн на кафедре урология Национального медицинского университета имени академика А.А. Богомольца на базе урологического центра Александровской клинической больницы.
С 2007 по настоящее время врач-уролог урологического отделения КГКБ №6

Обладает всеми методами первичной урологической диагностики.

Обладает хирургическими методами лечения:

  1. Контактная-лазерная литотрипсия камней мочеточников, почки и мочевого пузыря.
  2. Диагностическая видео уретроскопия, цистоскопия, Уретероскопия.
  3. Лазерное рассечение, (бужирование) стриктуры уретры
  4. Хирургическое лечение:

Бабич Андрій Михайлович

Хірург-уролог, андролог / Стаж роботи: 15 років
Кваліфікаційна категорія: вища
Член української та європейської асоціацій урологів

Освіта:

2004 році закінчив лікувальний факультет  Національного медичного університету імені академіка О.О. Богомольца
2004 - 2006 рр. лікар- інтерн  на кафедрі урологія Національного медичного університету імені академіка О.О. Богомольца на базі урологичного центру Олександрівської клінічної лікарні.
З 2007 р. по теперішній час лікар-уролог  урологічного відділення КМКЛ №6

Володіє всіма методами первинної урологічної діагностики.

Володіє хірургічними методами лікування:

  1. Контактна-лазерна літотрипсія каменів сечоводів, нирки та сечового міхура.
  2. Діагностична відео уретроскопія, цистоскопія, уретероскопія.
  3. Лазерне розсічення, ( бужування) стріктури уретри
  4. Хірургічне лікування:

Зайчишин Валерий Анатольевич

Хирург-уролог, андролог / Стаж работы: 22 года
Квалификационная категория: высшая
Член украинской и европейской ассоциаций урологов

Образование:

Образование:

В 1996 году окончил Винницкий национальный медицинский университет им. М.И. Пирогова.

1996 - 1998 гг - врач-интерн кафедры урологии Винницкого национального медицинского университета имени Н.И. Пирогова на базе Винницкой областной больницы

С 1999 года по настоящее время - врач-уролог урологического отделения КГКБ №6

Обладает всеми методами первичной урологической диагностики.

Обладает хирургическими методами лечения:

  1. Контактная-лазерная литотрипсия камней мочеточников, почки и мочевого пузыря.
  2. Чрескожная перкутанная нефролитрипсия конкрементов различного размера.
  3. Перкутанным нефростомии при обструкции мочевыводящих путей
  4. Диагностическая видео уретроскопия, цистоскопия, Уретероскопия.
  5. Трансуретральная биполярная резекция аденомы предстательной железы.
  6. Лазерная абляция лейкоплакии мочевого пузыря.
  7. Лазерная рассечение, (бужирование) стриктуры уретры
  8. Хирургическое лечение:

Зайчишин Валерій Анатолійович

Хірург-уролог, андролог / Стаж роботи: 22 роки
Кваліфікаційна категорія: вища
Член української та європейської асоціацій урологів

Освіта:

В 1996 році закінчив Вінницький національний медичний університет ім.. М.І. Пирогова.
1996 – 1998 рр – лікар-інтерн кафедри урології Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова на базі  Вінницької обласної лікарні
З 1999 року по теперішній час  - лікар-уролог   урологічного відділення КМКЛ №6

Володіє всіма методами первинної урологічної діагностики.

Володіє хірургічними методами лікування:

  1. Контактна-лазерна літотрипсія каменів сечоводів, нирки та сечового міхура.
  2. Черезшкірна перкутанна нефролітрипсія конкрементів різного розміру.
  3. Перкутанні нефростомії при обструкції сечовидільних шляхів
  4. Діагностична відео уретроскопія, цистоскопія, уретероскопія.
  5. Трансуретральна біполярна резекція аденоми передміхурової залози.
  6. Лазерна абляція лейкоплакії сечового міхура.
  7. Лазерне розсічення, ( бужування) стріктури уретри
  8. Хірургічне лікування:

Юрченко Евгений Владимирович

Хирург-уролог, андролог / Стаж работы: 17 лет
Квалификационная категория: высшая
Член украинской и европейской ассоциаций урологов

Образование:

2002 году окончил Кишиневский медицинский университет.
2004 - 2005 гг. Врач интерн на кафедре урология Национального медицинского университета имени академика А.А. Богомольца на базе урологического центра Александровской клинической больницы.
2005-2007 гг. Клиническая ординатура на кафедре урология Национального медицинского университета имени академика А.А. Богомольца на базе урологического центра Александровской клинической больницы.
С 2007 по настоящее время врач-уролог урологического отделения КГКБ №6

Обладает всеми методами первичной урологической диагностики.

Обладает хирургическими методами лечения:

  1. Контактная-лазерная литотрипсия камней мочеточников, почки и мочевого пузыря.
  2. Чрескожная перкутанная нефролитрипсия конкрементов различного размера.
  3. Перкутанным нефростомии при обструкции мочевыводящих путей
  4. Диагностическая видео уретроскопия, цистоскопия, Уретероскопия.
  5. Трансуретральная биполярная резекция аденомы предстательной железы.
  6. Лазерная абляция лейкоплакии мочевого пузыря.
  7. Лазерная рассечение, (бужирование) стриктуры уретры
  8. Хирургическое лечение:

Юрченко Євгеній Володимирович

Хірург-уролог, андролог / Стаж роботи: 17 рік
Кваліфікаційна категорія: вища
Член української та європейської асоціацій урологів

Освіта:

2002 році закінчив лікувальний факультет  Кишенівського медичного університету.
2004 - 2005 рр. лікар- інтерн  на кафедрі урологія Національного медичного університету імені академіка О.О. Богомольца на базі урологичного центру Олександрівської клінічної лікарні.
2005-2007 рр. клінічна ординатура на кафедрі урологія Національного медичного університету імені академіка О.О. Богомольца на базі урологичного центру Олександрівської клінічної лікарні.
З 2007 р. по теперішній час лікар-уролог  урологічного відділення КМКЛ №6

Володіє всіма методами первинної урологічної діагностики.

Володіє хірургічними методами лікування:

  1. Контактна-лазерна літотрипсія каменів сечоводів, нирки та сечового міхура.
  2. Черезшкірна перкутанна нефролітрипсія конкрементів різного розміру.
  3. Перкутанні нефростомії при обструкції сечовидільних шляхів
  4. Діагностична відео уретроскопія, цистоскопія, уретероскопія.
  5. Трансуретральна біполярна резекція аденоми передміхурової залози.
  6. Лазерна абляція лейкоплакії сечового міхура.
  7. Лазерне розсічення, ( бужування) стріктури уретри
  8. Хірургічне лікування:

Казак Александр Васильевич

Хирург-уролог, андролог / Стаж работы: 10 лет
Квалификационная категория: вторая
Член украинской и европейской ассоциаций урологов

Образование

В 2008 году окончил Винницкий национальный медицинский университет им .. М.И. Пирогов.
2008 - 2010 гг - врач-интерн кафедры урологии НМАПО им .. П.Л. Шупика на базе Хмельницкой областной больницы.
2011-2013 гг. - обучение в клинической ординатуре на кафедре урологии ГУ «Институт урологии».
С 2013 год настоящее время - врач-уролог урологического отделения КГКБ №6

Обладает всеми методами первичной урологической диагностики.

Обладает хирургическими методами лечения:

  1. Контактная-лазерная литотрипсия камней мочеточников, почки и мочевого пузыря.
  2. Чрескожная перкутанная нефролитрипсия конкрементов различного размера.
  3. Перкутанным нефростомии при обструкции мочевыводящих путей
  4. Диагностическая видео уретроскопия, цистоскопия, Уретероскопия.
  5. Трансуретральная биполярная резекция аденомы предстательной железы.
  6. Лазерная абляция лейкоплакии мочевого пузыря.
  7. Лазерная рассечение, (бужирование) стриктуры уретры
  8. Хирургическое лечение:

Козак Олександр Васильович

Хірург-уролог, андролог / Стаж роботи: 10 років
Кваліфікаційна категорія:  друга
Член української та європейської асоціацій урологів

Освіта:

В 2008 році закінчив Вінницький національний медичний університет ім.. М.І. Пирогов.
2008 – 2010 рр – лікар-інтерн кафедри урології НМАПО ім.. П.Л. Шупика на базі  Хмельницької обласної лікарні.
2011-2013 рр. – навчання  в клінічній ординатурі на кафедрі урології  ДУ «Інститут урології».
З 2013 рік  по теперішній час  - лікар-уролог   урологічного відділення КМКЛ №6
Володіє всіма методами первинної урологічної діагностики.

Володіє хірургічними методами лікування:

  1. Контактна-лазерна літотрипсія каменів сечоводів, нирки та сечового міхура.
  2. Черезшкірна перкутанна нефролітрипсія конкрементів різного розміру.
  3. Перкутанні нефростомії при обструкції сечовидільних шляхів
  4. Діагностична відео уретроскопія, цистоскопія, уретероскопія.
  5. Трансуретральна біполярна резекція аденоми передміхурової залози.
  6. Лазерна абляція лейкоплакії сечового міхура.
  7. Лазерне розсічення, ( бужування) стріктури уретри
  8. Хірургічне лікування:

Шулаиа Цотнэ Валерианович

Хирург-уролог, андролог / Стаж работы: 18 лет
Член украинской, грузинской и европейской ассоциаций урологов

Образование:

2000 году окончил Тбилисскую медицинской академии

2001 - 2006 гг. Аспирант кафедры урологии института усовершенствования Тбилисской медицинской академии,
в 2006 году защитил диссертацию и получил научную степень кандидата медицинских наук по специальности "Урология".
2000 - 2008 гг. Врач - уролог, заведующий приемным отделением городской больницы. Хоби, Грузия
2007 - 2008 гг. Курсовая по общей урологии на кафедре урология Национального медицинского университета имени академика А.А. Богомольца на базе урологического центра Александровской клинической больницы.
2008-2013 гг. Врач - уролог "Онкологического центра западной Грузии им. Св. Николая ".
2013-2015 гг. Клиническая ординатура на кафедре урологии НМАПО им .. П.Л. Шупика.
С 2015 Врач-уролог урологического отделения КГКБ №6

Обладает всеми методами первичной урологической диагностики.

Обладает хирургическими методами лечения:

  1. Контактная-лазерная литотрипсия камней мочеточников, почки и мочевого пузыря.
  2. Перкутанным нефростомии при обструкции мочевыводящих путей
  3. Диагностическая видео уретроскопия, цистоскопия, Уретероскопия.
  4. Лазерное рассечение, (бужирование) стриктуры уретры
  5. Хирургическое лечение:
Шулаіа Цотне Валеріанович уролог

Шулаіа Цотне Валеріанович

Хірург-уролог, андролог / Стаж роботи: 18 рік
Член української, грузинської та європейської асоціацій урологів

Освіта:

2000 році закінчив лікувальний факультет  Тбіліської медичної академії
2001 – 2006 рр.  аспірант кафедри урології інституту удосконалення Тбіліської медичної академії,
в 2006 році захистив дисертацію та отримав науковий ступінь кандидата медичних наук зі спеціальності “Урологія”.
2000 – 2008 рр.  лікар  - уролог,     завідувач приймальним відділенням      міської лікарні м. Хоби, Грузія
2008-2013 рр. лікар - уролог “Онкологічного центру західної Грузії ім. Св. Миколая ”.
2007 - 2008 рр. курси по загальній урології на кафедрі урологія Національного медичного університету імені академіка О.О. Богомольца на базі урологичного центру Олександрівської клінічної лікарні.
2013-2015 рр. клінічна ординатура на кафедрі урології НМАПО ім.. П.Л. Шупика.
З 2015 рр. Лікар-уролог  урологічного відділення КМКЛ №6

Володіє всіма методами первинної урологічної діагностики.

Володіє хірургічними методами лікування:

  1. Контактна-лазерна літотрипсія каменів сечоводів, нирки та сечового міхура.
  2. Перкутанні нефростомії при обструкції сечовидільних шляхів
  3. Діагностична відео уретроскопія, цистоскопія, уретероскопія.
  4. Лазерне розсічення, ( бужування) стріктури уретри
  5. Хірургічне лікування:

Борзов Роман Николаевич

Хирург-уролог, андролог /Стаж работы: 17 лет
Квалификационная категория: высшая
Член украинской и европейской ассоциаций урологов

Образование:

В 2002 году окончил Украинскую медицинскую стоматологическую академию.
2002 - 2004 гг - врач-интерн кафедры урологии Полтавской медицинской академии на базе Полтавской областной больницы
2004 - 2007 гг - врач-уролог консультативной поликлиники Деснянского р-на. Киев.
С 2007 года по настоящее время - врач-уролог урологического отделения КГКБ №6

Обладает всеми методами первичной урологической диагностики.

Обладает хирургическими методами лечения:

  1. Контактная-лазерная литотрипсия камней мочеточников, почки и мочевого пузыря.
  2. Чрескожная перкутанная нефролитрипсия конкрементов различного размера.
  3. Перкутанным нефростомии при обструкции мочевыводящих путей
  4. Диагностическая видео уретроскопия, цистоскопия, Уретероскопия.
  5. Трансуретральная биполярная резекция аденомы предстательной железы.
  6. Лазерная абляция лейкоплакии мочевого пузыря.
  7. Лазерная рассечение, (бужирование) стриктуры уретры.
  8. Хирургическое лечение:

Голубицкий Юрий Николаевич

Заведующий отделением урологии / Хирург-уролог, андролог
Стаж работы: 21 год / Квалификационная категория: высшая
Член украинской и европейской ассоциаций урологов

Образование:

В 1998 году с отличием окончил Украинскую медицинскую стоматологическую академию
1998 - 2000 гг - врач-интерн кафедры урологии НМАПО на базе урологического отделения КГКБ №6
2000 - 2002 гг - клиническая ординатура на базе кафедры урологии НМАПО
2002 - 2017 гг - врач-уролог урологического отделения Киевской городской клинической больницы №6
С 2017 года заведующий урологическим отделением КГКБ №6

Обладает следующими методами обследования урологических больных:

  • обзорная цистоскопия и хромоцистоскопия,
  • катетеризация,
  • стентирование мочеточников,
  • катетеризация мочевого пузыря,
  • цистография и ее разновидности,
  • уретерография,
  • ретроградная пиелография,
  • биопсия предстательной железы трансректальным и перинеальным доступами.

Может выполнять оперативные вмешательства:

Плановые-цистостомия, цистолитотомия, орхиэктомия, епидидимектомия, операция Иванисевича, Мармара резекция уретры с удалением полипа, операция Бергмана., Нефрэктомия, нефростомия, пиелолитотомия, ТУРлазерна абляция лейкоплакии, уретеролитотрипсии, перкутанной нефролитотрипсии, ТУР простаты

Ургентные-цистостомия, ревизия и декомпрессия органов мошонки, епидидимектомия, ревизия и дренирование брюшной полости по поводу травмы мочевого пузыря, уретеролитотомию, уретеролитотрипсия, пиелолитотрипсия ревизия и дренирование забрюшинного пространства, ушивание разрыва почки, ревизия почки.

Научные работы, статьи:

1. Шмуличенко А.В. Бойко А.И. Критерии возвратности патофункциональних изменений мочевого пузыря после хирургического лечения по поводу доброкачественной гиперплазии предстательной железы. Научно-практический журнал «Здоровье мужчины». - 2013. - № 3. - С. 170-172. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2013_3_41

2. Шмуличенко А.В. Бойко А.И. Малонового диальдегида, как маркер повреждения мочевого пузыря у пациентов с инфравезикальной обструкцией, обусловленной доброкачественной гиперплазией предстательной железы. Научно-практический журнал «Украинский медицинский журнал». - 2017. - № 1 (117). - С. 85-87. https://www.umj.com.ua

3. Бойко А.И. Шмуличенко А.В. Влияние инфравезикальнои обструкции, обусловленной доброкачественной гиперплазией предстательной железы на патофизиологические изменения мочевого пузыря у пациентов с метаболическим синдромом. Научно-практический журнал «Урология». - 2015. - № 3 (19). - С. 183-187. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2016_4_8

4. Шмуличенко А.В. Влияние доброкачественной гиперплазии предстательной железы на морфологические изменения в стенке мочевого пузыря. Научно-практическое издание «Украинский научно-медицинский молодежный журнал». - 2017. - № 1 (99). - С. 61-65. www.mmj.com.ua

5. Шмуличенко А.В. Бойко А.И. Прогностические факторы риска сохранения дисфункции мочевого пузыря после хирургического лечения ДГПЖ. Научно-практический журнал «Украинский медицинский журнал». - 2017. - № 4 (120). - С. 120-123.). https://www.umj.com.ua

Шмуличенко Александр Владимирович

Хирург-уролог, андролог / Стаж работы: 11 лет
Квалификационная категория: высшая / Магистр медицины
Член украинской и европейской ассоциаций урологов

Образование:

В 2009 году с отличием окончил лечебный факультет Национального медицинского университета имени А. А. Богомольца.

Интернатуру по урологии на базе Киевской областной клинической больницы, закончил в 2011 году.

в 2009-2011 гг. - учился в магистратуре на кафедре урологии Национальной медицинской академии последипломного образования имени П. Л. Шупика. Тема магистерской работы «Критерии возвратности функциональных изменений мочевого пузыря после хирургического лечения доброкачественной гиперплазии предстательной железы».

2011-2013 гг. - обучение в клинической ординатуре на кафедре урологии Национальной медицинской академии последипломного образования имени П. Л.Шупика.

2013-2017рр - обучение в аспирантуре на кафедре урологии Национальной медицинской академии последипломного образования имени П. Л. Шупика тема диссертационной работы "Характеристика патофизиологических изменений мочевого пузыря после хирургического лечения у больных доброкачественной гиперплазией предстательной железы» по специальности 14.01.06 - урология. В процессе защиты.

С 2011- по настоящее время - врач - уролог урологического отделения Киевской городской клинической больницы №6.

Лечебно-диагностическая работа:

Обладает всеми методами первичной урологической диагностики.

Обладает хирургическими методами лечения:

  1. Контактная-лазерная литотрипсия камней мочеточников, почки и мочевого пузыря.
  2. Чрескожная перкутанная нефролитрипсия конкрементов различного размера.
  3. перкутанным нефростомии при обструкции мочевыводящих путей
  4. Фиброкаликоскопия, каликолитотрипсия.
  5. Диагностическая видео уретроскопия, цистоскопия, Уретероскопия.
  6. Трансуретральная биполярная резекция аденомы предстательной железы.
  7. Трансуретральная резекция (биопсия) опухоли мочевого пузыря.
  8. Лазерная абляция лейкоплакии мочевого пузыря.
  9. Лазерное рассечение, (бужирование) стриктуры уретры
  10. Пункция кист почек.
  11. Лапароскопические методы оперативного лечения урологической патологии
  • кист почек
  1. Хирургическое лечение:

Диагностика

В отделении урологии Киевской городской клинической больницы №6 мы предлагаем услуги по проведению высококачественных современных медицинских обследований на высшем медицинском и техническом уровне.

Основными методами получения визуальной информации про состояние мочевого пузыря и мочеиспускательного канала являются цистоскопия и уретроскопия, которые проводятся с помощью специальных эндоскопических приборов.

 

Для диагностики заболеваний мочеполовой системы широко используется ультразвуковые исследования. В КГКБ №6 с помощью современных, высокоточных аппаратов проводятся: УЗИ органов малого таза, предстательной железы, почек, мочевого пузыря, брюшной полости, трансректальное ультразвуковое исследование простаты (ТРУЗИ). Ультразвуковые исследования абсолютно безопасны и позволяют оперативно диагностировать мочекаменную болезнь, опухолевые заболевания почек, мочевого пузыря, предстательной железы, камни в мочевом пузыре, острый или хронический пиелонефрит, аденому предстательной железы и другие заболевания.

Для диагностики онкологического заболевания предстательной железы проводится биопсия простаты под контролем ТРУЗИ.

Значительную диагностическую информацию дает проведение рентгенографических обследований. Наиболее информативной бывает урография, которая проводится с внутривенным введением контрастных аппаратов, которые позволяют получить качественное изображение почек и мочевых путей.

Мультиспиральная компьютерная томография (МСКТ) это современнейший способ провести визуальную диагностику структурных изменений внутренних тканей и органов, и функциональных систем организма.
Также используется полный спектр лабораторных исследований (крови и мочи).

Діагностика

В відділенні урології Київської міської клінічної лікарні №6  ми пропонуємо послуги з проведення високоякісних сучасних медичних обстежень на найвищому медичному і технічному рівні.

Діагностика урологічних захворювань розпочинається зі збору анамнезу та  первинного огляду.

Основними методами отримання візуальної інформації про стан сечового міхура і сечовипускального каналу є цистоскопія і уретроскопія, що проводяться за допомогою спеціальних ендоскопічних приладів.

 

Для діагностики захворювань сечостатевої системи широко застосовуються ультразвукові дослідження. У КМКЛ №6 за допомогою сучасних, високоточних апаратів: проводиться УЗД органів малого таза, передміхурової залози, нирок, сечового міхура, черевної порожнини,  трансректальне ультразвукове дослідження простати (ТРУЗД). Ультразвукові дослідження абсолютно безпечні і дозволяють оперативно діагностувати сечокам'яну хворобу, пухлинні захворювання нирок, сечового міхура, передміхурової залози, камені в сечовому міхурі, гострий або хронічний пієлонефрит, аденому передміхурової залози і інші захворювання.

Для діагностики онкологічного захворювання передміхурової залози проводиться біопсія простати під контролем ТРУЗД.

Велику діагностичну інформацію дає проведення рентгенографічних обстежень. Найбільш інформативна буває урографія, яка проводиться з внутрішньовенним введенням контрастних препаратів, що дозволяють отримати якісне зображення нирок і сечових шляхів.

Мультиспіральна комп'ютерна томографія (МСКТ) - це найсучасніший спосіб провести візуальну діагностику структурних змін внутрішніх тканин і органів та функціональних систем організму.
Також виконується повний спектр  лабораторних дослідження (крові та сечі).

Фимоз

Фимоз - патологическое сужение препуциального кольца (отверстия крайней плоти, через который выходит головка пениса).

Этиология фимоза - развитие физиологического фимоза является генетически заложенным, и характеризуется эпителиальным склеиванием внутреннего листка крайней плоти и головки полового члена. Патологический фимоз может развиться после травмы пениса или баланопостита вследствие рубцового сужения крайней плоти (рубцовый фимоз). Причины фимоза, развивающейся без предварительных травм и воспалительных заболеваний до конца не выяснены. Отмечается генетическая предрасположенность к развитию фимоза, связанная с недостаточностью эластичного компонента соединительной ткани.

Классификация фимоза

  1. стадия - головка пениса свободно обнажается в спокойном состоянии и с небольшим усилием - во время эрекции.
  2. стадия - Головку члена можно открыть с усилием в спокойном состоянии, при эрекции это сделать невозможно.
  3. стадия - Головку члена невозможно открыть в спокойном состоянии, проблем с мочеиспусканием нет.
  4. стадия - Головку члена невозможно открыть в спокойном состоянии. Мочеиспускание затруднено, имеющиеся нарушения уродинамики.

Лечение хирургическое (круговое иссечение листков крайней плоти).

Фімоз

Фімоз  — патологічне звуження препуціального кільця (отвору крайньої плоті, через який виходить головка пенісу).

Етіологія фімозу - розвиток фізіологічного фімозу є генетично закладеним, та характеризується епітеліальним склеюванням внутрішнього листка крайньої плоті та головки статевого члена. Патологічний фімоз може розвинутися після травми пеніса або баланопостита внаслідок рубцевого звуження крайньої плоті (рубцевий фімоз). Причини фімозу, що розвивається без попередніх травм і запальних захворювань до кінця не з'ясовані. Відзначається генетична схильність до розвитку фімозу, пов'язана з недостатністю еластичного компонента сполучної тканини.

Класифікація фімозу

  1. стадія - Головка пеніса вільно оголюється в спокійному стані і з невеликим зусиллям – під час ерекції.
  2. стадія - Головку пеніса можна відкрити із зусиллям в спокійному стані, під час ерекції це зробити неможливо.
  3. стадія - Головку пеніса неможливо відкрити в спокійному стані, проблем із сечовипусканням немає.
  4. стадія - Головку пеніса неможливо відкрити в спокійному стані. Сечовипускання утруднено, наявні порушення уродинаміки.

Лікування: хірургічне (кругове висічення листків крайньої плоті).

Уретероцеле

Уретероцеле - сужение зрачка мочеточника, что приводит к образованию кистовидного выпячивание внутрипузырного отдела мочеточника, из-за чего происходит нарушение оттока мочи и возникновения хронического пиелонефрита.

При лечении уретероцеле выполняется малотравматическое расширение суженного места мочеточника что обеспечивает профилактику осложнений.

Уретероцеле

Уретероцеле- звуження вічка сечоводу, що приводить до утворення  кістовідного випинання  внутрішньоміхурового відділу сечоводу,  через що відбувається порушення відтоку сечі і виникнення  хронічного пієлонефриту.

При лікуванні уретероцелє виконується малотравматичне розширення звуженого місця сечоводу що забезпечує профілактику ускладнень.

Стриктура уретры

Стриктура уретры - анатомическое сужение или значительное уменьшение просвета мочеиспускательного канала, которое приводит к затрудненного мочеиспускания.

Пациенты, страдающие данному патологией жалуются на:

  • вялую тонкую и ослабленную струю мочи,
  • ощущение неполного опорожнения мочевого пузыря,
  • частое и время болезненное мочеиспускание,
  • необходимость напрягать мышцы живота, чтобы полноценно помочиться.

Наиболее частые причины стриктуры уретры, которые развились в результате травм и повреждений мочеиспускательного канала

  • Травма или ранения полового члена с повреждением висячей уретры
  • Травма или ранения промежности
  • Травма таза с переломом тазовых костей
  • Медицинские инструментальные процедуры на уретре: цистоскопия или уретроскопия, катетеризация, бужирование, удаление камней или инородных тел и т.д.
  • Наиболее частые причины стриктуры уретры, которые развились в результате воспаления мочеиспускательного канала (уретрит)
  • Инфекционное воспаление уретры: гонорея, туберкулез, негонококковые уретрит
  • Химические повреждения уретры (ожоги) веществами, которые применялись с целью лечения или самолечения: соединения серебра, раствор хлоргексидина, раствор марганцовокислого калия, керосин и мн. др.
  • Неспецифические дегенеративно-дистрофические процессы: склерозирующий лихен (lichen sclerosus) или ксеротический облитерирующий баланит (balanitis xerotica obliterans)

Методы диагностики стриктуры уретры.

  • Уретроцистоскопия
  • Висхидна и нисходящая уретроцистографии
  • ультразвуковое исследование
  • Общий анализ крови и бактериологический посев мочи на патогенную микрофлору

Методы лечения

  • Бужирование уретры у мужчин
  • Лазерная инцизии стриктуры уретры
  • Установка уретрального стента

Стриктура уретри

Стриктура уретри - анатомічне звуження або значне зменшення просвіту сечівника, яке призводить до затрудненого сечовипускання.

Пацієнти, які страждають данною патологією скаржаться на:

  • мляву тонку і ослаблену струмінь сечі,
  • відчуття неповного випорожнення сечового міхура,
  • часте і часом хворобливе сечовипускання,
  • необхідність напружувати м'язи живота, щоб повноцінно помочитися.

Найбільш часті причини стриктури уретри, які розвинулися в результаті травм і пошкоджень сечівника

  • Травма або поранення статевого члена з пошкодженням висячої уретри
  • Травма або поранення промежини
  • Травма тазу з переломом тазових кісток
  • Медичні інструментальні процедури на уретрі: цистоскопія або уретроскопія, катетеризація, бужування, видалення каменів або сторонніх тіл і т.д.

Найбільш часті причини стриктури уретри, які розвинулися в результаті запалення сечовипускального каналу (уретрит)

  • Інфекційне запалення уретри: гонорея, туберкульоз, негонококові уретрити
  • Хімічні пошкодження уретри (опіки) речовинами, що застосовувалися з метою лікування або самолікування: сполуки срібла, розчин хлоргексидину, розчин марганцевокислого калію, керосин і мн. ін.
  • Неспецифічні дегенеративно-дистрофічні процеси: склерозуючий ліхен (lichen sclerosus) або ксеротіческій облітеруючий баланит (balanitis xerotica obliterans)

Методи діагностики стриктури уретри.

  • Уретроцистоскопія
  • Вісхідна та низхідна уретроцистографії
  • Ультразвукове дослідження
  • Загальний аналіз крові та бактеріологічний посів сечі на патогенну мікрофлору

Методи лікування

  • Бужування уретри у чоловіків
  • Лазерна інцизія стриктури уретри
  • Установка уретрального стенту

Мочекаменная болезнь

Мочекаменная болезнь (уролитиаз) -заболевания, характеризующееся образованием камней в мочевыводящих органах.

Считается, что склонность к мочекаменной болезни является врожденные, однако камни не образуются без влияния одного из дополнительных факторов, среди которых выделяют:

  • жаркий климат, провоцирует активное потоотделение;
  • состав питьевой воды (жесткая вода индуцирует камнеобразования)
  • привычка к острой, соленой и кислой пищи, избыток кальция и животного белка;
  • недостаточность витамина (А и группы B), ультрафиолета (жизнь "без солнца")
  • сильное обезвоженного, например в результате инфекционных заболеваний;
  • малоподвижный образ жизни, в том числе - вынужденная, в результате полученных травм;
  • хроническое заболевание желудка и кишечника (гастрит, колит, язвенная болезнь)
  • заболевания почек и других органов мочеполовой системы (пиелонефрит, цистит, аденома предстательной железы, простатит)
  • обменные заболевания (например, подагра)

В зависимости от локализации, симптомами мочекаменной болезни могут быть:

1) Камни в почках Камни в почках проявляют себя болью в области поереку с одной или с двух сторон (в зависимости от локализации камня). Как правило, боль носит тупой, ноющий характер. Болевые ощущения меняются при движении или изменении положения тела. В общем анализе мочи или визуально может проявляться кровь.

При небольших размеры камней в почке, выраженные симптомы могут не проявляться.

2) Камни в мочеточниках качестве правило, вызывают выраженную боль, локализация которого меняется вслед за перемещением камня: боль переходит из поясницы в пах, низ живота или половые органы.

Камень может полностью перекрыть просвет мочеточника. В таком случае в почке скапливается моча, вызывает боль (почечную колику). Камень в нижних отделах мочеточника может быть причиной частых полкикив к мочеиспусканию.

В ряде случаев, камни мочеточников могут быть причиной развития обструктивного пиелонефрита (воспаление впечатление почки с нарушением оттока мочи), что является жизненно опасным осложнения и требует неотложных лечебных мероприятий. Наличие камней в мочевом пузыре проявляется болью внизу живота, отдающая в область промежны или половые органы, - прежде всего, при движениях или мочеиспускания. Резкие движения также могут провоцировать призывы к мочеиспусканию. Во время мочеиспускания струя мочи может прерываться и рассеиваться

Диагностика:

  • Общий анализ крови
  • Общий анализ мочи
  • Биохимический анализ крови
  • Обзорная программа
  • Ультразвуковое исследование
  • Экскреторная урография
  • Мульспиральна компьютерная томография (МСКТ)

Лечение:

В настоящее время удаления камней выполняется, как правило, малоинвазивными способами.. Прежде всего, применяются следующие методики:

1.Контактна лазерная уретро-пиелокаликолитотрипсия (лазерное дробление камней в просвете мочеточника, почки, чашечках почек)

2.Черезшкирна перкутанная нефролитотрипсии (при локализации камня в просвете почки и размером более 12 мм)

3.Ударнохвильова литотрипсия (Чрезкирне дробления камней под УЗИ и (или) рентгеновским наведением)

4.Лапароскопична уретеро-пилолитотомия (лапаросокопичне удаления камней)

5.Уретеро-пилеолитомия открытым способом

Если камни образовании солями мочевой кислоты, возможно, их растворения. В таких случаях назначается курс специальных препаратов.

Сечокам’яна хвороба

Сечокам’яна хвороба (уролітіаз) –захворювання,що характеризується  утворенням каменів  в сечовидільних  органах.

Рахується, що  схильність  до сечокам’яної хвороби  є вродженною , однак камені  не утворюються  без впливу  одного з додаткових  факторів, серед яких виділяють:

  • жаркий клімат, що провокує активне потовиділення;
  • склад питної води (жорстка вода індукує камнеутворення);
  • звичка  до гострої, солонної  і  кислої  їжі, надлишок  кальція и тваринного  білка;
  • недостатність витаминів (А і групи  B), ультрафіолета (життя  "без сонця ");
  • сильне обезвоження , наприклад  в результаті  інфекційних  захворювань;
  • малорухомий образ життя, в том числі – вимушена , в результаті отриманих травм;
  • хронічне  захворювання шлунку  и кишківника (гастрит, коліт,виразкова хвороба);
  • захворювання  нирок і  інших  органів сечостатевої системи (пієлонефрит, цистит, аденома передміхурової  залози, простатит);
  • обмінні захворювання  (наприклад, подагра)

В залежності від локалізації,симптомами  сечокам’яної хвороби можуть бути :

1)Камені в нирках: Камені в нирках  проявляють  себе  болем  в області  поереку  з  одної або  с двох  сторін (в залежності від локалізації каменя). Як правило, біль  носить  тупий, ниючий характер. Больові відчуття  змінються  при русі  чи  зміні  положення  тіла. В загальному аналізі сечі або візуально може виявлятись  кров.

При невеликих размірах каменів  в нирці ,виражені    симптоми  можуть   не виявлятись .

2) Камені  в сечоводах  вяк правило,викликають виражений біль , локалізація якого  змінюється  слідом за переміщенням  каменя : біль переходить  з  попереку  в пах, низ живота або статеві органи .

Камінь може  повністю перекрити просвіт сечоводу . В такому  випадку в нирці  скупчується  сеча,що  викликає  біль  (ниркову  кольку). Камінь в нижніх  відділах  сечоводу може  бути причиною  частих полкиків до сечовипускання.

В ряді випадкіх,камені сечоводів  можуть бути причиною розвитку обструктивного пієлонефриту(запалення враженної нирки з порушенням відтоку сечі),що є життєво небезпечним ускладенням та потребує невідкладних лікувальних заходів.  Наявність  каменів в сечовому міхурі  проявляється болем  внизу живота, що віддає  в область промежни  или статеві органи, – передусім , при рухаха  чи  сечовипускання . Різкі  рухи  також можуть  провокувати  поклики  до сечовипускання . Під час  сечовипускання  струя сечі може  перериватись  і розсіюватись

Діагностика:

  • Загальний аналіз крові
  • Загальний аналіз сечі
  • Біохімічний аналіз крові
  • Оглядова програма
  • Ультразвукове дослідження
  • Екскреторна урографія
  • Мульспіральна компютерна томографія (МСКТ)

Лікування:

В теперешній час видалення каменів  виконується, як правило, малоінвазивними  способами.. Передусім, застосовуєються наступні методики:

1.Контактна лазерна уретро-пієлокаліколітотрипсія(лазерне дроблення каменів в просвіті сечоводу,нирки,чашечках нирок)

2.Черезшкірна перкутанна нефролітотрипсія(при локалізації каменя в просвіті нирки і розміром більше 12 мм)

3.Ударнохвильова літотрипсія(Чрезкірне дроблення каменів під УЗД та(або)рентгенівським наведенням)

4.Лапароскопічна уретеро-пілолітотомія(лапаросокопічне  видалення каменів )

5.Уретеро-пілєолітомія відкритим способом

Якщо камені утворенні  солями сечової  кислоти, можливе , їх  розчинення . В  таких випадках  назначається курс спеціальних препаратів.

Полип уретры

Полип уретры - это образование, имеющее доброкачественный характер, локализуются на внутренней поверхности мочеиспускательного канала. Опухоль развивается из эпителиального слоя стенки канала. Ее консистенция мягкая, склонная к процессу васкуляризации, в связи с чем нередко кровоточит. Полип уретры имеет ножку, его форма может быть круглой или каплевидной, цвет - насыщенно-красный.

Симптомы:

Трудности с мочеиспусканием. Женщина начинает чувствовать жжение и зуд при попытке опорожниться. Возникающие в ночные часы императивные позывы опустошить мочевой пузырь приводят к нарушению периода отдыха. Во время процесса мочеиспускания, струя мочи может отклоняться в ту или иную сторону, в зависимости от того, где располагается полип. Женщина может страдать от частного недержание мочи. То есть, она выделяется при сильном кашле, при наполнении органа, во время смеха. Поверхность опухоли легко поддается травмам и начинает кровоточить. Выделение могу быть как одиночными, так и постоянными, с обильным выходом крови. Инфравезикальна обструкция - еще один признак полипозного разрастания в уретре женщины. На начальных этапах мышца утолщается, а моча выходит за счет увеличился давления. По мере того, как компенсаторные свойства мышцы теряются, а опухоль продолжает расти, происходит растяжение стенок самого мочевого пузыря, мочеточников и лоханок почек. В результате развивается пиелонефрит, требует немедленного обращения за медицинской помощью. Во время интимной близости женщина может испытывать болевые ощущения, а после нее из мочеиспускательного канала появляется кровь. При присоединении восходящего цистита, каждая попытка опорожнение будет причинять боль, мочеиспускание учащается, могут появляться гнойные выделения из канала. Сама моча приобретает темный цвет (при наличии примесей крови).

Причины:

Долгое хронический уретрит, при котором воспаляются стенки канала, выводит мочу. Зажженная ткань стремится подавить патологический процесс за счет увеличения собственного площади и начинает разрастаться, в результате чего формируется опухоль. Гормональное расстройство функционирования яичников. Прогрессирующий сахарный диабет. Цервицит и кольпит, при которых выделяются белые способствуют постоянному раздражению мочеиспускательного канала женщины. Травмы кровеносных сосудов мочеиспускательного канала. Они могут быть получены во время обследования или лечения мочевого пузыря, из-за хронических запоров, во время родов. Инфекции, передающиеся половым путем. Спровоцировать формирование полипа может хламидиоз, гонорея, уреаплазмоз, трихомониаз, генитальный герпес. Часто провокатором разрастаний становится папилломавирусная инфекция. Гормональные изменения, происходящие в организме женщины, по мере ее старения. В данном случае речь идет о климаксе и постклимактерическом периоде.

Осложнения:

Развитие гематурии. Причем может возникать, как микро-, так и макрогематурия. Постоянные кровопотери способны привести к развитию анемии. Кроме того, может произойти тампонада мочевого канала кровяным сгустком. В этом случае больной потребуется экстренная врачебная помощь. Развитие цистита. Наличие патологического образования в уретре, делает мочевой пузырь более уязвимым и восприимчивым к различным инфекциям. Развитие пиелонефрита. Болезнь может начаться в результате попадания инфекции по восходящему пути в почки. Это происходит на фоне цистита, или на фоне застоя мочи из-за невозможности опорожнения. инфравезикальная обструкция, которая проявляется в невозможности опорожнить мочевой пузырь, так как полип полностью перекрывает мочеиспускательный канал. малигнизация образования. Перерождение опухоли происходит достаточно редко, однако, исключать такой опасности нельзя. Поэтому, независимо от размера полипа, необходимо его удаление.

Лечение:

Консервативного лечения, расположенного в уретре женщины полипа, не существует.

Хирургическое лечение: клиновидный иссечение полипа, электрокоагуляция.

Поліп уретри

Поліп уретри - це утворення, що має доброякісний характер, локалізуються на внутрішній поверхні сечівника. Пухлина розвивається з епітеліального шару стінки каналу. Її консистенція м`яка, схильна до процесу васкуляризації, в зв`язку з чим нерідко кровоточить. Поліп уретри має ніжку, його форма може бути круглою або каплевидною, колір - насичено-червоний.

Симптоми:

Труднощі з сечовипусканням. Жінка починає відчувати відчуття печіння і свербіння під час спроби випорожнитися. Виникаючі в нічні години імперативні позиви спустошити сечовий міхур призводять до порушення періоду відпочинку. Під час процесу сечовипускання, струмінь сечі може відхилятися в ту або іншу сторону, в залежності від того, де розташовується поліп. Жінка може страждати від часткового нетримання сечі. Тобто, вона виділяється при сильному кашлі, при наповненні органу, під час сміху. Поверхня пухлини легко піддається травмам і починає кровоточити. Виділення можу бути як поодинокими, так і постійними, з рясним виходом крові. Інфравезікальна обструкція - ще одна ознака поліпозного розростання в уретрі жінки. На початкових етапах м`яз потовщується, а сеча виходить за рахунок збільшився тиску. У міру того, як компенсаторні властивості м`яза втрачаються, а пухлина продовжує рости, відбувається розтягнення стінок самого сечового міхура, сечоводів і мисок нирок. В результаті розвивається пієлонефрит, що вимагає негайного звернення за лікарською допомогою. Під час інтимної близькості жінка може відчувати болючі відчуття, а після неї з сечовипускального каналу з`являється кров. При приєднанні висхідного циститу, кожна спроба спорожнення буде завдавати болю, сечовипускання частішає, можуть з`являтися гнійні виділення з каналу. Сама сеча набуває темний колір (при наявності домішок крові).

Причини:

Тривалий хронічний уретрит, при якому запалюються стінки каналу, що виводить сечу. Запалена тканину прагне придушити патологічний процес за рахунок збільшення власного площі і починає розростатися, в результаті чого формується пухлина. Гормональний розлад функціонування яєчників. Прогресуючий цукровий діабет. Цервіцит і кольпіт, при яких виділяються білі сприяють постійному роздратуванню сечівника жінки. Травми кровоносних судин сечівника. Вони можуть бути отримані під час обстеження або лікування сечового міхура, через хронічні запорів, під час пологів. Інфекції, що передаються статевим шляхом. Спровокувати формування поліпа може хламідіоз, гонорея, уреаплазмоз, трихомоніаз, генітальний герпес. Часто провокатором розростань стає папіломавірусна інфекція. Гормональні зміни, що відбуваються в організмі жінки, у міру її старіння. В даному випадку мова йде про клімакс і постклимактерическом періоді.

Ускладнення:

Розвиток гематурії. Причому може виникати, як мікро-, так і макрогематурія. Постійні крововтрати здатні привести до розвитку анемії. Крім того, може статися тампонада сечового каналу кров`яним згустком. У цьому випадку хворий буде потрібно екстрена лікарська допомога. Розвиток циститу. Наявність патологічного утворення в уретрі, робить сечовий міхур більш вразливим і сприйнятливим до різних інфекцій. Розвиток пієлонефриту. Хвороба може початися в результаті попадання інфекції по висхідному шляху в нирки. Це відбувається на тлі циститу, або на тлі застою сечі через неможливість спорожнення. інфравезікальная обструкція, яка проявляється в неможливості спорожнити сечовий міхур, так як поліп повністю перекриває сечовий канал. малигнизация освіти. Переродження пухлини відбувається досить рідко, проте, виключати такої небезпеки не можна. Тому, незалежно від розміру поліпу, необхідно його видалення.

Лікування:

Консервативного лікування, розташованого в уретрі жінки поліпа, не існує.

Хірургічне лікування:клиновидне висічення поліпу,електрокоагуляція.

Лейкоплакия мочевого пузыря

Лейкоплакия мочевого пузыря - это хроническое заболевание, при котором клетки переходного эпителия, выстилающие полость мочевого пузыря, замещаются клетками плоского эпителия. Возникают участки, покрытые ороговевающим эпителием, который, в отличие от переходного, не защищает стенки мочевого пузыря от активного воздействия компонентов мочи, вызывает хроническое воспаление.

Заболевание встречается у женщин гораздо чаще, чем у мужчин, благодаря особенностям строения женского мочеиспускательного канала, из-за чего мочевой пузырь доступный для инфекции, которая играет ведущую роль в возникновении лейкоплакии мочевого пузыря.

Основной путь попадания инфекции в мочевой пузырь - восходящий (с наружных половых органов). Чаще всего лейкоплакию мочевого пузыря вызывают инфекции, передающиеся половым путем (ИППП) - уреаплазмы, микоплазмы, трихомонады, гонококки, хламидии, вирус герпеса. Однако возможны и другие пути заражения, когда инфекция проникает в мочевой пузырь с током крови или лимфы из почки, кишечника, матки и ее придатков. В этом случае возбудителями являются кишечная палочка, стрептококки, стафилококки, протеи и др.

Факторы, приводящие к заболеванию лейкоплакии мочевого пузыря, являются:

  • Хронические заболевания;
  • Удаленные очаги хронической инфекции (кариозные зубы, хронические гаймориты, тонзиллиты и т.д.); Длительное, что превышает допустимые сроки, использование внутриматочной спирали;
  • Аномалии строения органов мочеполовой системы;
  • Неупорядоченная половая жизнь, без использования средств контрацепции;
  • Эндокринные заболевания;
  • переохлаждение,
  • Стрессы, недостаточный отдых
  • Факторы, которые снижают имунитет

Основными симптомами лейкоплакии мочевого пузыря являются:

  • частые и острые позывы к мочеиспусканию, особенно ночью,
  • тянущие и ноющие боли внизу живота при наполнении мочевого пузыря,
  • жжение и боль после опорожнения мочевого пузыря;
  • нарушение мочеиспускания,
  • прерывистая струя,
  • неполное опорожнение мочевого пузыря
  • слабость, быстрая утомляемость.

Для установления диагноза лейкоплакии мочевого пузыря используют следующие исследования:

  • Общий, биохимический, бактериологический анализы мочи
  • Функциональная проба мочи по Нечипоренко;
  • Все виды анализов на наличие ИППП (бакпосев, ПИФ, ПЦР)
  • Гинекологическое обследование пациентки с обязательным взятием на анализ влагалищного содержимого;
  • УЗИ органов малого таза;
  • цистоскопия
  • Биопсия стенки мочевого пузыря.

Цистоскопия является основным методом в диагностике лейкоплакии мочевого пузыря, позволяет дифференцировать это заболевание с хроническим циститом.

В зависимости от стадии процесса и распространенности поражения, выбирают метод лечения лейкоплакии мочевого пузыря.

Заболевания лечат терапевтичним и хирургическим способом.

Терапевтическое лечение лейкоплакии мочевого пузыря проводится после выявления возбудителя заболевания.

Пациентам назначаются антибактериальные препараты, которые влияют на патогенную микрофлору, а также общеукрепляющие и противовоспалительные средства.

Для восстановления поврежденных (в результате агрессивного воздействия мочи) стенок мочевого пузыря применяется лекарственное орошения.

Хирургический способ лечения

Лазерная инцизия лейкоплакии мочевого пузыря.

Лейкоплакія сечового міхура

Лейкоплакія сечового міхура - це хронічне захворювання, при якому клітини перехідного епітелію, що вистилають порожнину сечового міхура, заміщуються клітинами плоского епітелію. Виникають ділянки, покриті зроговілим епітелієм, який, на відміну від перехідного, не захищає стінки сечового міхура від активного впливу компонентів сечі, що викликає хронічне запалення.

Захворювання зустрічається у жінок набагато частіше, ніж у чоловіків, завдяки особливостям будови жіночого сечівника, через що сечовий міхур доступніший для інфекції, яка відіграє провідну роль у виникненні лейкоплакії сечового міхура.

Основний шлях попадання інфекції в сечовий міхур -  висхідний (із зовнішніх статевих органів). Найчастіше лейкоплакію сечового міхура викликають інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) - уреаплазми, мікоплазми, трихомонади, гонококи, хламідії, вірус герпесу. Однак можливі й інші шляхи зараження, коли інфекція проникає в сечовий міхур з потоком крові або лімфи з нирки, кишечника, матки і її придатків. В цьому випадку збудниками є кишкова паличка, стрептококи, стафілококи, протеї та ін.

Фактори, що призводять до захворювання лейкоплакії сечового міхура, є:

  • Хронічні захворювання;
  • Дистанційні вогнища хронічної інфекції (каріозні зуби, хронічні гайморити, тонзиліти тощо); Тривале, що перевищує допустимі терміни, використання внутрішньоматкової спіралі;
  • Аномалії будови органів сечостатевої системи;
  • Невпорядкована статеве життя, без використання засобів контрацепції;
  • Ендокринні захворювання;
  • Переохолодження,
  • Стреси, недостатній відпочинок
  • Чинники, які знижують имунітет

Основними симптомами лейкоплакії сечового міхура є:

  • часті й гострі позиви до сечовипускання, особливо вночі;
  • тягнучі і ниючі болі внизу живота при наповненні сечового міхура,
  • печіння і біль після спорожнення сечового міхура;
  • порушення сечовипускання,
  • переривчастий струмінь,
  • неповне випорожнення сечового міхура;
  • слабкість, швидка стомлюваність.

Для встановлення діагнозу лейкоплакії сечового міхура використовують такі дослідження:

  • Загальний, біохімічний, бактеріологічний аналізи сечі;
  • Функціональна проба сечі по Нечипоренко;
  • Всі види аналізів на наявність ІПСШ (бакпосів, ПІФ, ПЛР);
  • Гінекологічне обстеження пацієнтки з обов'язковим взяттям на аналіз вагінального вмісту;
  • УЗД органів малого тазу;
  • Цистоскопія
  • Біопсія стінки сечового міхура.

Цистоскопія є основним методом в діагностиці лейкоплакиї сечового міхура, що дозволяє диференціювати це захворювання з хронічним циститом.

Залежно від стадії процесу і поширеності ураження, вибирають метод лікування лейкоплакії сечового міхура.

Захворювання лікують терапевтічнім і хірургічним способом.

Терапевтичне лікування лейкоплакії сечового міхура проводиться після виявлення збудника захворювання.

Пацієнтам призначаються антибактеріальні препарати, які впливають на патогенну мікрофлору, а також загальнозміцнюючі і протизапальні засоби.

Для відновлення пошкоджених (в результаті агресивного впливу сечі) стінок сечового міхура застосовується лікарський зрошення.

Хірургічний спосіб лікування

Лазерна інцизія лейкоплакії сечового міхура.

Кисты почек

Кисты почек могут иметь различные размеры и структуру - могут локализоваться как внутри паренхимы органа, так и на поверхности почки. Такие новообразования могут вызвать нарушение оттока мочи и быть причиной воспалительных процессов в почке.

Лапароскопическое хирургическое лечение кист почек является современным и эффективным методом лечения данной патологии.

Кісти нирок

Кісти нирок можуть мати різні розміри та структуру - можуть локалізуватися як всередині паренхіми органу, так і на поверхні нирки. Такі новоутворення можуть спричиняти порушення відтоку сечі та бути причиною запальних процесів в нирці.

Лапароскопічне хірургічне лікування кіст нирок є сучасним та ефективним  методом лікування  даної патології.

Доброкачественная гиперплазия предстательной железы

Доброкачественная гиперплазия предстательной железы (ДГПЖ) или аденома простаты - это увеличение объема предстательной железы без всякого злокачественного роста (без метастазирования). Объем железы увеличивается за счет появления и разрастания узелков, которые со временем разрастаются настолько, что сдавливают мочеиспускательный канал.

Развитие заболевания связано с нарушениями гормонального фона организма, которые наблюдаются практически у всех мужчин после 40-45 лет. Постепенное увеличение предстательной железы ведет к сдавливанию мочеиспускательного канала, проходящего через нее, и нарушение нормального оттока мочи из мочевого пузыря. В зависимости от стадии заболевания и размеров предстательной железы аденома простаты может вызвать нарушение оттока мочи от мочевого пузыря может привести к развитию полного уретрального блока и невозможности опорожнить мочевой пузырь, является экстренным состоянием, и требует неотложной врачебной помощи.

До первых проявлений аденомы, связанных с увеличением предстательной железы и нарушением оттока мочи, относятся следующие симптомы:

  • вялая струя мочи
  • прерывистое выделение мочи в конце мочеиспускания
  • увеличение времени мочеиспускания
  • необходимость напрягать мышцы брюшного пресса для полного опорожнения мочевого пузыря.

Если остаточной мочи много, возникает чувство неполного опорожнения мочевого пузыря, а также появляются другие симптомы аденомы простаты, вызванные функциональными нарушениями и уменьшением свободного объема в мочевом пузыре:

  • частые позывы на мочеиспускание;
  • неспособность долго удерживать мочу при появлении позыва;
  • необходимость в ночном мочеиспускании
  • на более поздних стадиях заболевания, выделение мочи происходит по каплям на фоне переполненного мочевого пузыря, на фоне сдавливания уретры аденомой предстательной железы.

При подозрении на аденому простаты показано определение уровня ПСА (простатический специфический антиген) крови, а также проведение ТРУЗИ (трансректальное ультразвуковое исследование) предстательной железы, уродинамических тестов, определения толщины стенки мочевого пузыря с помощью УЗИ.

Лечение:

Медикаментозный метод борьбы с гиперплазией предстательной железы является эффективным на ранних стадиях развития патологии. Имеется в виду лечения:

  1. Альфа-1-адренорецепторов.
  2. Блокаторы 5-альфа-редуктазы.

Оперативный метод лечения используется в тяжелых случаях, когда медикаментозное лечение не дает положительных результатов и требует неотложной помощи.

  1. Резекция предстательной железы: моно- и биполярная трансуретральная резекция, резекция Тулиев лазером.
  2. Энуклеация предстательной железы открытый метод, лапароскопический, энуклеация гольмиевый лазером.
  3. Вапоризация предстательной железы фотоселективный метод "зеленым лазером" - "Greenlight-Laser", випоризация диодовим лазером и источником плазмы
  4. Термические методы: трансуретральная микроволновая абляция, трансуретральная игольчатая абляция

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) або аденома простати - це збільшення обсягу передміхурової залози без будь-якого злоякісного розростання (без метастазування). Обсяг залози збільшується за рахунок появи і розростання  вузликів, які з часом розростаються настільки, що здавлюють сечовипускальний канал.

Розвиток захворювання пов'язане з порушеннями гормонального фону організму, які спостерігаються практично у всіх чоловіків після 40-45 років. Поступове збільшення передміхурової залози веде до здавлення сечовипускального каналу, що проходить крізь неї, і порушення нормального відтоку сечі з сечового міхура. Залежно від стадії захворювання і розмірів передміхурової залози аденома простати може викликати порушення відтоку сечі від сечового міхура також може призвести до розвитку повного уретрального блоку і неможливості спорожнити сечовий міхур, що є екстреним станом, та вимагає невідкладної лікарської допомоги.До перших проявів аденоми, пов'язаних зі збільшенням передміхурової залози і порушенням відтоку сечі, відносяться наступні симптоми:

  • млявий струмінь сечі;
  • переривчасте виділення сечі в кінці сечовипускання;
  • збільшення часу сечовипускання;
  • необхідність напружувати м'язи черевного преса для повного спорожнення сечового міхура.

Якщо залишкової сечі багато, виникає відчуття неповного випорожнення сечового міхура, а також з'являються інші симптоми аденоми простати, викликані функціональними порушеннями і зменшенням вільного об'єму в сечовому міхурі:

  • часті позиви на сечовипускання;
  • нездатність довго утримувати сечу при появі позиву;
  • необхідність в нічному сечовипусканні;
  • на більш пізніх стадіях захворювання, виділення сечі відбувається по краплях на тлі переповненого сечового міхура, на фоні здавлювання уретри аденомою передміхурової залози.

При підозрі на аденому простати показано визначення рівня ПСА (простатичний специфічний антиген) крові, а також проведення ТРУЗІ (трансректальне ультразвукове дослідження) передміхурової залози, уродинамических тестів, визначення товщини стінки сечового міхура за допомогою УЗД.

Лікування:

Медикаментозний метод боротьби з гіперплазію передміхурової залози є ефективним на ранніх стадіях розвитку патології. Мається на увазі лікування:

1. Альфа-1-адреноблокаторами.

2. Блокатори 5-альфа-редуктази.

Оперативний метод лікування використовується у важких випадках, коли медикаментозне лікування не дає позитивних результатів і потребує невідкладної допомоги.

  1. Резекція передміхурової залози: моно- і біполярна трансуретральна резекція, резекція Туліїв лазером.
  2. Енуклеація передміхурової залози: відкритий метод, лапароскопічний, енуклеація гольміевий лазером.
  3. Вапоризация передміхурової залози: фотоселектівний метод "зеленим лазером" - "Greenlight-Laser", випорізація діодовим лазером і джерелом плазми
  4. Термічні методи: трансуретральная мікрохвильова абляція, трансуретральная игольчатая абляция

Киста яичка

Киста яичка представляет собой полое образование, заполненное жидкостью.

Причины:

  • Травмы;
  • Воспалительные процессы в органах мочеполовой системы (орхит, эпидидимит).

Кисты яичка у мужчин бывают однокамерными и многокамерными (имеет в своем полости перегородки).

Симптомы

В основном киста яичка у мужчин никакими симптомами не проявляется длительное время. Поэтому обращение к врачу бывают, когда киста достигает больших размеров или происходят какие - либо осложнения, связанные с наличием кисты. Бессимптомной киста яичника у мужчины бывает, если ее размеры - до 2 см.

Когда она вырастает до 3 - 3,5 см, появляются следующие симптомы:

  • Боль при физических нагрузках, ходьбе, половом акте, отдающая в ногу;
  • Увеличение мошонки со стороны поражения;
  • Отек и гиперемия при присоединении воспалительного процесса;
  • По мере роста кисты нарастают и боли;
  • Симптомы общей интоксикации при осложнении кисты зажиганием: общее недомогание, высокая температура, слабость, повышенная утомляемость, головные боли.

Лечение:

Хирургическое, удаление кисты яичка.

Кіста яєчка

Кіста яєчка являє собою порожнисте утворення, заповнене рідиною.

Причини:

  • Травми;
  • Запальні процеси в органах сечостатевої системи (орхіт, епідідіміт).

Кісти яєчка у чоловіків бувають однокамерними і багатокамерними (має в свій порожнині перегородки).

Симптоми:

В основному кіста яєчка у чоловіків ніякими симптомами не виявляється тривалий час. Тому звернення до лікаря бувають, коли кіста досягає великих розмірів або відбуваються будь — які ускладнення, пов'язані з наявністю кісти. Безсимптомною кіста яєчника у чоловіка буває, якщо її розміри — до 2 см.

Коли вона виростає до 3 — 3,5 см, з'являються такі симптоми:

  • Біль при фізичних навантаженнях, ходьбі, статевому акті, що віддає в ногу;
  • Збільшення мошонки з боку ураження;
  • Набряк і гіперемія при приєднанні запального процесу;
  • У міру зростання кісти наростають і болі;
  • Симптоми загальної інтоксикації при ускладненні кісти запаленням: загальне нездужання, висока температура, слабкість, підвищена стомлюваність, головні болі.

Лікування:

Хірургічне,видалення кісти яєчка.

Гидроцеле

Гидроцеле - это заболевание, характеризующееся присутствием большого количества жидкости между оболочками яичка.

Причины:

Травмы и воспалительные заболевания яичек.

Последствия:

Водянка яичка со временем сдавливает ткани и может привести к атрофии, а значит и массе неприятностей гормонального, полового и психологического характера. Гидроцеле является одной из наиболее частых причин мужского бесплодия.

Лечение:

Хирургическое. Используют два вида операций: метод Винкельмана и операция Бергмана.

Гідроцеле

Гідроцеле - це захворювання, що характеризується присутністю великої кількості рідини між оболонками яєчка.

Причини:

Травми та запальні захворювання яєчок.

Наслідки:

Водянка яєчка з часом здавлює тканини і може призвести до атрофії, а значить і масі неприємностей гормонального, статевого та психологічного характеру. Гідроцеле є однією з найбільш частих причин чоловічого безпліддя.

Лікування:

Хірургічне. Використовують два види операцій: метод Вінкельмана і операція Бергмана.

Гидронефроз

Гидронефроз - представляет собой устойчивое, прогрессирующее расширение почечной лоханки и чашечек, что происходит на фоне нарушения оттока мочи в пиелоуретерального сегменте. С течением времени развивается атрофия почечной паренхимы;

Малотравматическую хирургическое лечение эффективно для лечения гидронефроза. В урологическом отделении КГКБ № 6 используется лапароскопическое расширения проходимости суженного отдела мочевых путей - предупреждает дальнейшее прогрессирование болезни.

Малотравматичные (лапароскопические) операции значительно снижают операционную травму что обеспечивает уменьшение послеоперационного периода и период выздоровления.

Гідронефроз

Гідронефроз - являє собою стійке, прогресуюче розширення ниркової миски та чашок, що відбувається на тлі порушення відтоку сечі в піелоуретерального сегменті. З плином часу розвивається атрофія ниркової паренхіми;

Малотравматичне хірургічне лікування ефективне для лікування гідронефрозу. В урологічному відділенні КМКЛ № 6  використовується лапароскопічне розширення прохідності звуженого відділу сечових шляхів – що попереджає подальше прогресування хвороби.

Малотравматичні ( лапароскопічні ) операції значно знижують операційну травму що забезпечує зменшення післяопераційного періоду та період видужання.

Варикоцеле

Варикоцеле - патология, обусловленная варикозным расширением вен семенного канатика.

Варикоцеле обычно проявляется с левой стороны (очень редко проявляется как двустороннее или правостороннее), это объясняется впадением симянниковои вены слева под прямым углом в почечную вену.

Различают идиопатическое (первичное) и симптоматическое (вторичное) варикоцеле. Симптоматическое варикоцеле может наблюдаться при изменении геометрии нижней полой вены, например, в результате прорастания новообразования правой почки. Такое варикоцеле находится справа и степень наполнения вен не зависит от положения больного.

Классификация:

0 степень. Пальпаторно признаки варикоцеле не определяются. Варикозное расширение вен проявляется только при проведении инструментальных исследований (допплерография, УЗИ).

1 степень. В положении лежа вены НЕ пропальповуються, в положении стоя пальпаторно определяется расширение вен.

2 степень. При пальпации в положении лежа в положении стоя определяются расширенные вены.

3 степень. Расширение вен семенного канатика и яичка видно невооруженным глазом.

Симптоматика:

Чаще всего тянущая боль или другие неприятные ощущения давления и тяжести в мошонке обычно не являются постоянными, а появляются после физических нагрузок, полового акта, тепловых процедур или после длительного малоподвижного состояния. Совсем необязательно неприятные ощущения в мошонке при левостороннем варикоцеле появляются именно слева. Чаще всего пациентам трудно определить, в какой половине они выражены сильнее, и нередко боль локализуются главным образом дело.

Осложнения:

Среди всех мужчин, страдающих бесплодием, у 40% из них наблюдается варикоцеле. При этом относительно редко варикоцеле проявляется какими-либо другими симптомами. Поэтому все мужчины, показатели спермограммы которых не соответствуют норме, обязательно должны пройти обследование на предмет наличия в них варикоцеле.

Нарушение кровоснабжения ткани яичка и его терморегуляции приводят к угнетению функции сперматогенного эпителия. В результате этого в спермограмме может снижаться количество сперматозоидов, ухудшаться показатели их подвижности и морфологии. Но это еще не все механизмы бесплодия при варикоцеле.

Ткань яичка относится находится за пределами гемато-тестикулярного барьера. Это означает, что в норме иммунная система организма никогда не встречается с тканью яичка. При варикоцеле венозная ретикулярная стенка может перестать выполнять функцию барьера. В этом случае факторы иммунитета попадают в ткани яичка и начинают воспринимать ее как чужеродную ткань. Развивается асептическое аутоиммунное воспаление. Опасность здесь заключается в том, что антитела которые образуются на ткани больного яичка действуют и на здоровое яичко, вызывая такое же воспаление в нем.

Лечение: хирургическое. (По Мармара, Иваниссевичем)

Варикоцеле

Варикоцеле — патологія, обумовлена варикозним розширенням вен сім'яного канатика.

Варикоцеле зазвичай проявляється з лівого боку (дуже рідко проявляється як двостороннє або правостороннє), це пояснюється впаданням сімянникової вени зліва під прямим кутом в ниркову вену.

Розрізняють ідіопатичне (первинне) і симптоматичне (вторинне) варикоцеле. Симптоматичне варикоцеле може спостерігатися при зміні геометрії нижньої порожнистої вени, наприклад внаслідок проростання новоутворення правої нирки. Таке варикоцеле знаходиться праворуч і ступінь наповнення вен не залежить від положення хворого.

Класифікація:

0 ступінь. Пальпаторно ознаки варикоцеле не визначаються. Варикозне розширення вен виявляється тільки при проведенні інструментальних досліджень (доплерографія, УЗД).

1 ступінь. У положенні лежачи вени не пропальповуються, в положенні стоячи пальпаторно визначається розширення вен.

2 ступінь. При пальпації в положенні лежачи в положенні стоячи визначаються розширені вени.

3 ступінь. Розширення вен сім'яного канатика і яєчка видно неозброєним оком.

Симптоматика:

Найчастіше тягнучий біль або інші неприємні відчуття тиску та важкості у мошонці зазвичай не є постійними, а з'являються після фізичних навантажень, статевого акту, теплових процедур або після тривалого малорухливого стану. Зовсім необов'язково неприємні відчуття в мошонці при лівобічному варикоцеле з'являються саме ліворуч. Найчастіше пацієнтам важко визначити, в якій половині вони виражені сильніше, і нерідко біль локалізуються головним чином справа.

Ускладнення:

Серед усіх чоловіків, які страждають на безпліддя, у 40 % з них спостерігається варикоцеле. При цьому відносно рідко варикоцеле проявляється будь-якими іншими симптомами. Тому всі чоловіки, показники спермограми яких не відповідають нормі, обов'язково повинні пройти обстеження на предмет наявності у них варикоцеле.

Порушення кровопостачання тканини яєчка і його терморегуляції призводять до пригнічення функції сперматогенного епітелію. У результаті цього в спермограмі може знижуватися кількість сперматозоїдів, погіршуватися показники їх рухливості і морфології. Але це ще не всі механізми безпліддя при варикоцеле.

Тканина яєчка відноситься знаходиться за межами гемато-тестикулярного бар'єру. Це означає, що в нормі імунна система організму ніколи не зустрічається з тканиною яєчка. При варикоцеле венозна ретикулярна стінка може перестати виконувати функцію бар'єра. У цьому випадку фактори імунітету потрапляють до тканини яєчка і починають сприймати її як чужорідну тканину. Розвивається асептичне аутоімунне запалення. Небезпека тут полягає в тому, що антитіла які утворюються на тканини хворого яєчка діють і на здорове яєчко, викликаючи таке ж запалення в ньому.

Лікування: хірургічне.(За Мармаром,Іваниссевичем)

Борзов Роман Миколайович

Хірург-уролог, андролог / Стаж роботи: 17 років
Кваліфікаційна категорія: вища
Член української та європейської асоціацій урологів

Освіта:

В 2002 році закінчив Українська медична стоматологічна академія
2002 – 2004 рр – лікар-інтерн кафедри урології Полтавської медичної академії на базі Полтавської обласної лікарні
2004 – 2007 рр – лікар-уролог консультативної поліклініки Деснянського р-ну м. Київ.
З 2007 року по теперішній час - лікар-уролог урологічного відділення КМКЛ №6

Володіє всіма методами первинної урологічної діагностики.

Володіє хірургічними методами лікування:

  1. Контактна-лазерна літотрипсія каменів сечоводів, нирки та сечового міхура.
  2. Черезшкірна перкутанна нефролітрипсія конкрементів різного розміру.
  3. Перкутанні нефростомії при обструкції сечовидільних шляхів
  4. Діагностична відео уретроскопія, цистоскопія, уретероскопія.
  5. Трансуретральна біполярна резекція аденоми передміхурової залози.
  6. Лазерна абляція лейкоплакії сечового міхура.
  7. Лазерне розсічення, ( бужування) стріктури уретри
  8. Хірургічне лікування:

Наукові роботи, статті:

1. Шмуліченко О.В. Бойко А.І. Критерії зворотності патофункціональних змін сечового міхура після хірургічного лікування з приводу доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Науково-практичний журнал «Здоровье мужчины». - 2013. - № 3. - С. 170-172. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2013_3_41

2. Шмуліченко О.В. Бойко А.І. Малоновий діальдегід, як маркер пошкодження сечового міхура у пацієнтів із інфравезикальною обструкцією, зумовленою доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Науково-практичний журнал «Український медичний часопис». - 2017. - № 1(117). - С. 85-87. https://www.umj.com.ua

3.Бойко А.І. Шмуліченко О.В. Вплив інфравезікальної обструкції, що зумовлена доброякісною гіперплазією передміхурової залози на патофізіологічні зміни сечового міхура у пацієнтів з метаболічним синдромом. Науково-практичний журнал «Урологія». - 2015. - № 3(19). - С. 183-187. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2016_4_8

4. Шмуліченко О.В. Вплив доброякісної гіперплазії передміхурової залози на морфологічні зміни в стінці сечового міхура. Науково-практичне видання «Український науково-медичний молодіжний журнал». - 2017. - № 1(99). - С. 61-65. www.mmj.com.ua

5. Шмуліченко О.В. Бойко А.І. Прогностичні фактори ризику збереження дисфункції сечового міхура після хірургічного лікування ДГПЗ. Науково- практичний журнал «Український медичний часопис». - 2017. - № 4(120). - С. 120-123.). https://www.umj.com.ua

Шмуліченко Олександр Володимирович

Хірург-уролог, андролог / Стаж роботи: 11 років
Кваліфікаційна категорія: вища / Магістр медицини
Член української та європейської асоціацій урологів

Освіта:

В 2009 році з відзнакою закінчив лікувальний факультет Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Інтернатуру з урології на базі Київської обласної клінічної лікарні, закінчив у 2011 році.
в 2009-2011 рр. – навчався в магістратурі на кафедрі урології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. Тема магістерської роботи «Критерії зворотності функціональних змін сечового міхура після хірургічного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози».
2011-2013 рр. – навчання в клінічній ординатурі на кафедрі урології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л.Шупика.
2013-2017рр – навчання в аспірантурі на кафедрі урології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика тема дисертаційної роботи “ Характеристика патофізіологічних змін сечового міхура після хірургічного лікування у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози ” за спеціальністю 14.01.06 – урологія. В процесі захисту.
З 2011– по теперішній час – лікар - уролог урологічного відділення Київської міської клінічної лікарні №6.

Лікувально-діагностична робота:

Володіє всіма методами первинної урологічної діагностики.

Володіє хірургічними методами лікування:

  1. Контактна-лазерна літотрипсія каменів сечоводів, нирки та сечового міхура.
  2. Черезшкірна перкутанна нефролітрипсія конкрементів різного розміру.
  3. Перкутанні нефростомії при обструкції сечовидільних шляхів
  4. Фіброкалікоскопія, каліколітотрипсія.
  5. Діагностичка відео уретроскопія, цистоскопія, уретероскопія.
  6. Трансуретральна біполярна резекція аденоми передміхурової залози.
  7. Трансуретральна резекція (біопсія) пухлини сечового міхура.
  8. Лазерна абляція лейкоплакії сечового міхура.
  9. Лазерне розсічення, ( бужування) стріктури уретри
  10. Пункція кіст нирок.
  11. Лапароскопічні методи оперативного лікування урологічної патології
    - кіст нирок;
  12. Хірургічне лікування:

Голубицький Юрій Миколайович

Завідувач відділення урології / Хірург-уролог, андролог
Стаж роботи: 21 рік /Кваліфікаційна категорія: вища
Член української та європейської асоціацій урологів

Освіта:

В 1998 році з відзнакою закінчив Українську медичну стоматологічну академію
1998 – 2000 рр – лікар-інтерн кафедри урології КМАПО на базі урологічного відділення КМКЛ №6
2000 – 2002 рр – клінічна ординатура на базі кафедри урології КМАПО
2002 – 2017 рр – лікар-уролог урологічного відділення Київської Міської Клінічної Лікарні №6
З 2017 року завідувач урологічного відділення КМКЛ №6

Володіє слідуючими методами обстеження урологічних хворих:

  • оглядова цистоскопія та хромоцистоскопія,
  • катетеризація,
  • стентування сечоводів,
  • катетеризація сечового міхура,
  • цистографія та її різновиди,
  • уретерографія,
  • ретроградна пієлографія,
  • біопсія передміхурової залози трансректальним та перінеальним доступами.

Може виконувати оперативні втручання:

Планові-цистостомія,цистолітотомія,орхіектомія,епідідімектомія,операція Іванісевича,Мармара резекція уретри з видаленням поліпа, операція Бергмана, нефректомія, нефростомія, пієлолітотомія, ТУРлазерна абляція лейкоплакії, уретеролітотрипсіі, перкутанної нефролітотрипсії, ТУР простати.

Ургентні-цистостомія,ревізія та декомпресія органів калитки,епідидимектомія, ревізія та дренування черевної порожнини з приводу травми сечового міхура, уретеролітотомія, уретеролітотрипсія, пієлолітотрипсія ревізія та дренування за очеревинного простору, ушивання розриву нирки, ревізія нирки.

Научная деятельность

Как лечат воспаление предстательной железы и мочевого пузыря

https://fakty.ua/289706-kak-lechat-vospalenie-predstatelnoj-zhelezy-i-mochevogo-puzyrya-otvechaet-vrach-urolog?fbclid=IwAR2K4lT5t13mHg0uXJPJFaZyNdmLkzBwlyhONsaonoh_932iZV6uUAUVtlA

Сиденья с подогревом провоцируют простатит

https://gazeta.ua/articles/health-newspaper/_sidinnya-z-pidigrivom-provokuyut-prostatit/677881

Диальдегида, как маркер повреждения мочевого пузыря у пациентов с инфравезикальной обструкцией, обусловленной доброкачественной гиперплазией предстательной железы

https://www.umj.com.ua

Критерии возвратности патофункциональних изменений мочевого пузыря после хирургического лечения по поводу доброкачественной гиперплазии предстательной железы
Научно-практический журнал «Здоровье мужчины». - 2013. - № 3. - С. 170-172

http://nbuv.gov.ua

Влияние инфравезикальнои обструкции, обусловленной доброкачественной гиперплазией предстательной железы на патофизиологические изменения мочевого пузыря у пациентов с метаболическим синдромом Научно-практический журнал «Урология». - 2015. - № 3 (19). - С. 183-187.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2016_4_8

Влияние доброкачественной гиперплазии предстательной железы на морфологические изменения в стенке мочевого пузыря
Научно-практическое издание «Украинский научно-медицинский молодежный журнал». - 2017. - № 1 (99). - С. 61-65.

www.mmj.com.ua

Прогностические факторы риска сохранения дисфункции мочевого пузыря после хирургического лечения ДГПЖ
Научно-практический журнал «Украинский медицинский журнал». - 2017. - № 4 (120). - С. 120-123.)

https://www.umj.com.ua

Основные направления работы:

1. Контактная-лазерная литотрипсия камней мочеточников, почки и мочевого пузыря.

2. Чрескожная перкутанная нефролитрипсия конкрементов различного размера.

3. Перкутанная нефростомия при обструкции мочевыводящих путей.

4. Фиброкаликоскопия, каликолитотрипсия.

5. Диагностическая видео уретроскопия, цистоскопия, Уретероскопия.

6. Трансуретральная биполярная резекция аденомы предстательной железы.

7. Трансуретральная резекция (биопсия) опухоли мочевого пузыря.

8. Лазерная абляция лейкоплакии мочевого пузыря.

9. Лазерное рассечение, (бужирование) стриктуры уретры.

10. Пункция кист почек.

11. Лапароскопические методы оперативного лечения урологической патологии

12. Хирургическое лечение:

 

Наши специалисты

Хирург-уролог, андролог
Стаж работы: 21 год
Квалификационная категория: высшая

Хирург-уролог, андролог
Стаж работы: 11 лет
Квалификационная категория: высшая

Хирург-уролог, андролог
Стаж работы: 17 лет
Квалификационная категория: высшая

Хирург-уролог, андролог
Стаж работы: 18 лет

Хирург-уролог, андролог
Стаж работы: 10 лет
Квалификационная категория: вторая

Хирург-уролог, андролог
Стаж работы: 17 лет
Квалификационная категория: высшая

Хирург-уролог, андролог
Стаж работы: 22 года
Квалификационная категория: высшая

Хирург-уролог, андролог
Стаж работы: 15 лет
Квалификационная категория: высшая

Хирург-уролог, андролог
Стаж работы: 15 лет
Квалификационная категория: вторая

Хирург-уролог, андролог
Стаж работы: 11 лет
Квалификационная категория: первая

Хирург-уролог
Стаж работы: 4 года

Хирург-уролог.
Стаж работы: 3 года

Отзывы пациентов

Добавить отзыв

Ваше имя*

Контактный номер телефона для обратной связи

Ваш отзыв*

Хочу подякувати Відділу Урології, KМКЛ№6 4 корпус, за дуже професійний підхід в лікування моєї ниркової хвороби. Мене вела молода лікарка Anna Osheka, котра мені все детально пояснювала, та давала зрозуміти як лікування впливатиме на мій організм. Відразу видно, що лікарка турбується про кожного свого підопічного, можна сказати зв'язок був цілодобовою Вона мені розказала про різноманітні варіанти лікування (і сучасну закордонну практику - володіє гарно англійською), навіть дозволила проекспериментувати з альтернативними підходами, коли я наполягав (звичайно під свою відповідальність). Анна сама робила мені операцію та витягнула акуратно роздроблений камінь з правої нирки, і я потім мав можливість здати його на аналіз в інститут Урології. Анни колеги постійно допомагали їй, там реально крута команда зібрана.
В цю лікарню я приїхав по страховій і був там 8 днів. Мені сподобалося, що всі ставляться до пацієнтів однаково добре. Нічого ніхто не вимагав. Єдине шкода, що зі страхових пацієнтів лікарі не мають надбавок. Палати досить пристойного вигляду, кожна має GPS виклик медсестри, і вони гарно відгукуються. Можна було б трохи підправити стан туалету. Також видно, що помалу ведуться ремонти палат і решти приміщень (як я чув, частково то покривається за благодійні кошти).
Коли мені мали зробити лазерну контактну літотрипсію і стентування, то я закупляв самостійно розхідні інструменти для операції. На жаль страхова цього не покрила, бо інструменти не покриваються (зверніть увагу страхові пацієнти). Хоча ліки страхова покрила. Загалом я аналізував і подібні послуги у приватних клініках, тут витрати на весь процес виходили десь на 40% дешевше. Крім того, мені набагато спокійніше було бути під опікою спеціалістів з вузьким направленням, котрі на щодень мають справу з подібними хворобами. Хочеться Анні і працівникам відділу побажати здоров’я, задоволення від роботи і позитивного саморозвитку (включно з другим етапом мед реформи.

Волею судьбы в 2018 году оказался в вышеуказанном урологическом отделении 6 больницы г. Киева, удалял, вернее дробил камень в диаметре 8 мм. Как и все, наверное, переживал как все произойдет. Но мое волнение было, мягко говоря, излишним. Вся процедура, если не ошибаюсь, происходила минут 20. Без болей и тем более без всяких осложнений. Через сутки выписался в бодром состоянии. Хочется отметить, что в этом отделении молодой, но уже достаточно профессиональный коллектив. Очень много и успешно оперирует доктор Шмуличенко А.В. Думаю, что не лишним будет сказать, что кроме того что он отличный хирург он еще и очень добрый и отзывчивый человек. Умеет успокоить и расположить человека, а это очень важно в процессе лечения. Так что желаю и коллективу отделения, и лично доктору Шмуличенко А.В. удачи, профессионального роста, и, конечно же, крепкого здоровья!

11-01-2019

Благодарю доктора Шулаиа Цотне Валерияновича, за внимание в после-операционный период. Спасибо анестезиологу Наталье Васильевне. Так же, хочу сказать спасибо начинающим докторам: Ошека Анне Юрьевне и Куприенко Никите Николаевичу. И всему обслуживающему персоналу отделения, которые заботливо помогали мне в период реабилитации в больнице.

Олександр Володимирович , у вас золоті руки. Дякую за вашу працю.

В восторге от доктора, профессионал своего дела! Спасибо, Александр Владимирович Шмуличенко, за проведенную операцию, за чуткое и внимательное отношение. Дай Бог огромного здоровья вам и вашим семьям!

Все круто, Голубицький Юрій Миколайович - класний чувак. Мені сподобалось приходити до цією людини. Він дуже швидко дав поради, взагалі все дуже швидко. Дивно було те, що для людини його професії, лікар дуже приємний в спілкуванні. Зробив все дуже швидко, порадив дуже швидко, розповів про подальші дії, не витрачаючи ні свого, ні мого часу, все по максимуму і це мене повністю влаштувало.

В восторге от доктора, профессионал своего дела! Спасибо, Александр Владимирович Шмуличенко, за проведенную операцию, за чуткое и внимательное отношение. Дай Бог огромного здоровья вам и вашим семьям!

Понравилось то, что хоть и надо было ложиться в больницу, врач Бабич Андрій Михайлович все-таки принял пациента, прописал квалифицированное лечение, был внимательный и хорошо относился. по человечески, пока капали - он сидел рядом.

В свои 46 мне удалили крупный камень из почки. И как говориться сам искал, но ничего толкового не нашел, благо есть хорошие люди которые посоветовали отличного хирурга-уролога Борзова Романа Николаевича о котором говорю не только я такие слова, но и другие.

Очень хорошее отделение! Все на своём месте! Спасибо Козак Александру Васильевичу, анастезиологу Алексеевичу, операционной систре, заведующему, мед.сестрам, санитарочкам.... Всем спасибо!!!

Юрченко Евгений Владимирович, очень грамотный доктор. Отделение урологии. Мужа лечил. Остались очень довольны.

Контакты

Киев, прт. Любомира Гузара, 3
Урологическое отделение киевской городской клинической больницы №6 "Медгородок""

О нас

Главный врач Киевской городской клинической больницы №6, доктор медицинских наук, заслуженный врач Украины

Крыжевский Вадим Витальевич

В 1963 году в живописной части города было основано Киевскую городскую клиническую больницу №6. В состав больницы входят: административный корпус; два клинических корпуса; центральное стерилизационное отделение; лабораторно диагностический корпус; прачечная; пищеблок и хозяйственная часть.

Возглавляет больницу главный врач Киевской городской клинической больницы №6, доктор медицинских наук, заслуженный врач Украины - Крыжевский Вадим Витальевич.

В настоящее время больница является многопрофильной на 490 коек в составе отделений: приемное; терапевтическое; урологическое; гинекологическое; анестезиологическое; травмпункт; кардио-ревмотологическое; гастроэнтерологическое отделение; эндокринологическое с кабинетом диабетической стопы; городское специализированное хирургическое отделение кишечной непроходимости; хирургическое отделение для лечения больных с хирургическими гнойными заболеваниями и осложнениями; травматологическое; травматологическая реабилитация; неврологическое; городское специализированное отделение репродуктивного здоровья; рентгенологическая служба; физиотерапевтическое отделение; отделение лечебной физкультуры и консультативно-диагностическое отделение.

Территория «Медгородка» с комплексом вспомогательных служб при Киевской городской больницы №6 является центром здоровья и преданности традициям - «Потребности пациента прежде всего». Плановая и неотложная медицинская помощь оказывается не только жителям района, но и всем гражданам и гостям г. Киев.

Отделения больницы являются клиническими базами для кафедры НМАПО им. П.Л. Шупика и НМУ им. А.А. Богомольца: общей и неотложной хирургии; урологии; неврологии и реабилитационной медицины; терапии и ревматологии; травматологии и ортопедии №1; диабетологии; акушерства, гинекологии и педиатрии; акушерства, гинекологии и репродуктологии.

Киевская городская клиническая больница №6 предоставляет не только плановую медицинскую помощь, но и обеспечивает предоставление неотложной помощи круглосуточно и имеет в своем распоряжении новейшее медицинское оборудование и выполняет обследования и операции на современном уровне: лапароскопические миниинвативни оперативные вмешательства; артроскопические вмешательства; гисткроскопию и гистерорезекцию; контактную лазерную литотрипсию; лазерной вапоризации и транс уретральную резекцию.

Киевская городская клиническая больница №6 имеет мощный диагностический потенциал, помогает правильно и своевременно установить диагноз и спасти жизни: УЗИ-аппарат Aloka; маммограф; эзо-фагогастродуоденоскопична диагностика; новейшее видеоколоноскопичне оборудования; ЭКГ; ЭхоКГ; велоэргометрия; холтеровское мониторирование и планируется установка ангиографа.

Отделение урологии Киевской городской клинической больницы №6 (Медгородок), по праву считается лидером урологической помощи в г. Киеве, ведь обслуживание пациентов проводится круглосуточно и без выходных. Предоставляя высококвалифицированную урологическая помощь, мы руководствуемся современными нормативными документами и международными протоколами лечения.

Урологическое отделение КГКБ №6 развернуто на 60 койках и представляет собой современное клиническое отделение, использует современные методы и технологии лечения в сочетании с высоким профессионализмом персонала. На базе отделения функционирует кафедра урологии НМАПО им. П. Л. Шупика.

Про нас

Урологія - це сфера практичної медицини, яка займається вивченням етіології, патогенезу, клінічних проявів, діагностики, лікування і профілактики захворювань сечовидільної системи у чоловіків і жінок. Відділення урології Київської міської клінічної лікарні №6 (Медмістечко), поправу вважається лідером урологічної допомоги в м. Києві, адже обслуговування пацієнтів проводиться цілодобово та без вихідних. Надаючи висококваліфіковану урологічну допомогу, ми керуємося сучасними нормативними документами та міжнародними протоколами лікування. Урологічне відділення КМКЛ №6 розгорнуте на 60 ліжках та являє собою сучасне клінічне відділення, що використовує сучасні методи та технології лікування в поєднанні з високим професіоналізмом персоналу. На базі відділення функціонує кафедра урології НМАПО ім. П.Л.Шупика.

Наші фахівці

Відгуки

Все круто, Голубицький Юрій Миколайович - класний чувак. Мені сподобалось приходити до цією людини. Він дуже швидко дав поради, взагалі все дуже швидко. Дивно було те, що для людини його професії, лікар дуже приємний в спілкуванні. Зробив все дуже швидко, порадив дуже швидко, розповів про подальші дії, не витрачаючи ні свого, ні мого часу, все по максимуму і це мене повністю влаштувало.

В восторге от доктора, профессионал своего дела! Спасибо, Александр Владимирович Шмуличенко, за проведенную операцию, за чуткое и внимательное отношение. Дай Бог огромного здоровья вам и вашим семьям!

Понравилось то, что хоть и надо было ложиться в больницу, врач Бабич Андрій Михайлович все-таки принял пациента, прописал квалифицированное лечение, был внимательный и хорошо относился. по человечески, пока капали - он сидел рядом.

В свои 46 мне удалили крупный камень из почки. И как говориться сам искал, но ничего толкового не нашел, благо есть хорошие люди которые посоветовали отличного хирурга-уролога Борзова Романа Николаевича о котором говорю не только я такие слова, но и другие.

Очень хорошее отделение! Все на своём месте! Спасибо Козак Александру Васильевичу, анастезиологу Алексеевичу, операционной систре, заведующему, мед.сестрам, санитарочкам.... Всем спасибо!!!

Юрченко Евгений Владимирович, очень грамотный доктор. Отделение урологии. Мужа лечил. Остались очень довольны.

Благодарю доктора Шулаиа Цотне Валерияновича, за внимание в после-операционный период. Спасибо анестезиологу Наталье Васильевне. Так же, хочу сказать спасибо начинающим докторам: Ошека Анне Юрьевне и Куприенко Никите Николаевичу. И всему обслуживающему персоналу отделения, которые заботливо помогали мне в период реабилитации в больнице.

Контакти

Київ, прт. Любомира Гузара, 3
Урологічне відділення Київської міської клінічної лікарні №6 "Медмістечко"

Наукова діяльність

Як лікують запалення передміхурової залози і сечового міхура

https://fakty.ua/289706-kak-lechat-vospalenie-predstatelnoj-zhelezy-i-mochevogo-puzyrya-otvechaet-vrach-urolog?fbclid=IwAR2K4lT5t13mHg0uXJPJFaZyNdmLkzBwlyhONsaonoh_932iZV6uUAUVtlA

Сидіння з підігрівом провокують простатит

https://gazeta.ua/articles/health-newspaper/_sidinnya-z-pidigrivom-provokuyut-prostatit/677881

Діальдегіда, як маркер пошкодження сечового міхура в пацієнтів з инфравезикальной обструкцією, обумовленої доброякісну гіперплазію передміхурової залози

https://www.umj.com.ua

Критерії повернення патофункціональніх змін сечового міхура після хірургічного лікування з приводу доброякісної гіперплазії передміхурової залози
Науково-практичний журнал «Здоров'я чоловіка». - 2013. - № 3. - С. 170-172

http://nbuv.gov.ua

Вплив інфравезікальної обструкції, зумовленої доброякісною гіперплазією передміхурової залози на патофізіологічні зміни сечового міхура у пацієнтів з метаболічним синдромом
Науково-практичний журнал «Урологія». - 2015. - № 3 (19). - С. 183-187.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2016_4_8

Вплив доброякісної гіперплазії передміхурової залози на морфологічні зміни в стінці сечового міхура
Науково-практичний часопис «Український науково-медичний молодіжний журнал». - 2017. - № 1 (99). - С. 61-65.

www.mmj.com.ua

Прогностичні фактори ризику збереження дисфункції сечового міхура після хірургічного лікування ДГПЗ
Науково-практичний журнал «Український медичний журнал».- 2017. - № 4 (120). - С. 120-123.).

https://www.umj.com.ua

Контакти

Київ, прт. Любомира Гузара, 3
Урологічне відділення Київської міської клінічної лікарні №6 "Медмістечко"

Відгуки пацієнтів

Додати відгук

Ваше ім'я*

Контактний номер телефону для зворотнього зв'язку

Ваш відгук*

Хочу подякувати Відділу Урології, KМКЛ№6 4 корпус, за дуже професійний підхід в лікування моєї ниркової хвороби. Мене вела молода лікарка Anna Osheka, котра мені все детально пояснювала, та давала зрозуміти як лікування впливатиме на мій організм. Відразу видно, що лікарка турбується про кожного свого підопічного, можна сказати зв'язок був цілодобовою Вона мені розказала про різноманітні варіанти лікування (і сучасну закордонну практику - володіє гарно англійською), навіть дозволила проекспериментувати з альтернативними підходами, коли я наполягав (звичайно під свою відповідальність). Анна сама робила мені операцію та витягнула акуратно роздроблений камінь з правої нирки, і я потім мав можливість здати його на аналіз в інститут Урології. Анни колеги постійно допомагали їй, там реально крута команда зібрана.
В цю лікарню я приїхав по страховій і був там 8 днів. Мені сподобалося, що всі ставляться до пацієнтів однаково добре. Нічого ніхто не вимагав. Єдине шкода, що зі страхових пацієнтів лікарі не мають надбавок. Палати досить пристойного вигляду, кожна має GPS виклик медсестри, і вони гарно відгукуються. Можна було б трохи підправити стан туалету. Також видно, що помалу ведуться ремонти палат і решти приміщень (як я чув, частково то покривається за благодійні кошти).
Коли мені мали зробити лазерну контактну літотрипсію і стентування, то я закупляв самостійно розхідні інструменти для операції. На жаль страхова цього не покрила, бо інструменти не покриваються (зверніть увагу страхові пацієнти). Хоча ліки страхова покрила. Загалом я аналізував і подібні послуги у приватних клініках, тут витрати на весь процес виходили десь на 40% дешевше. Крім того, мені набагато спокійніше було бути під опікою спеціалістів з вузьким направленням, котрі на щодень мають справу з подібними хворобами. Хочеться Анні і працівникам відділу побажати здоров’я, задоволення від роботи і позитивного саморозвитку (включно з другим етапом мед реформи.

Волею судьбы в 2018 году оказался в вышеуказанном урологическом отделении 6 больницы г. Киева, удалял, вернее дробил камень в диаметре 8 мм. Как и все, наверное, переживал как все произойдет. Но мое волнение было, мягко говоря, излишним. Вся процедура, если не ошибаюсь, происходила минут 20. Без болей и тем более без всяких осложнений. Через сутки выписался в бодром состоянии. Хочется отметить, что в этом отделении молодой, но уже достаточно профессиональный коллектив. Очень много и успешно оперирует доктор Шмуличенко А.В. Думаю, что не лишним будет сказать, что кроме того что он отличный хирург он еще и очень добрый и отзывчивый человек. Умеет успокоить и расположить человека, а это очень важно в процессе лечения. Так что желаю и коллективу отделения, и лично доктору Шмуличенко А.В. удачи, профессионального роста, и, конечно же, крепкого здоровья!

Олександр Володимирович , у вас золоті руки. Дякую за вашу працю.

11-01-2019

Благодарю доктора Шулаиа Цотне Валерияновича, за внимание в после-операционный период. Спасибо анестезиологу Наталье Васильевне. Так же, хочу сказать спасибо начинающим докторам: Ошека Анне Юрьевне и Куприенко Никите Николаевичу. И всему обслуживающему персоналу отделения, которые заботливо помогали мне в период реабилитации в больнице.

В восторге от доктора, профессионал своего дела! Спасибо, Александр Владимирович Шмуличенко, за проведенную операцию, за чуткое и внимательное отношение. Дай Бог огромного здоровья вам и вашим семьям!

Все круто, Голубицький Юрій Миколайович - класний чувак. Мені сподобалось приходити до цією людини. Він дуже швидко дав поради, взагалі все дуже швидко. Дивно було те, що для людини його професії, лікар дуже приємний в спілкуванні. Зробив все дуже швидко, порадив дуже швидко, розповів про подальші дії, не витрачаючи ні свого, ні мого часу, все по максимуму і це мене повністю влаштувало.

В восторге от доктора, профессионал своего дела! Спасибо, Александр Владимирович Шмуличенко, за проведенную операцию, за чуткое и внимательное отношение. Дай Бог огромного здоровья вам и вашим семьям!

Понравилось то, что хоть и надо было ложиться в больницу, врач Бабич Андрій Михайлович все-таки принял пациента, прописал квалифицированное лечение, был внимательный и хорошо относился. по человечески, пока капали - он сидел рядом.

В свои 46 мне удалили крупный камень из почки. И как говориться сам искал, но ничего толкового не нашел, благо есть хорошие люди которые посоветовали отличного хирурга-уролога Борзова Романа Николаевича о котором говорю не только я такие слова, но и другие.

Очень хорошее отделение! Все на своём месте! Спасибо Козак Александру Васильевичу, анастезиологу Алексеевичу, операционной систре, заведующему, мед.сестрам, санитарочкам.... Всем спасибо!!!

Юрченко Евгений Владимирович, очень грамотный доктор. Отделение урологии. Мужа лечил. Остались очень довольны.

Наші фахівці

завідувач відділення урології
Хірург-уролог, андролог
Стаж роботи: 21 рік
Кваліфікаційна категорія: вища

Хірург-уролог, андролог
Стаж роботи: 11 років
Кваліфікаційна категорія: вища

Хірург-уролог, андролог
Стаж роботи: 17 років
Кваліфікаційна категорія: вища

Шулаіа Цотне Валеріанович уролог

Хірург-уролог, андролог
Стаж роботи: 18 років

Хірург-уролог, андролог
Стаж роботи: 10 років
Кваліфікаційна категорія: друга

Хірург-уролог, андролог
Стаж роботи: 17 років
Кваліфікаційна категорія: вища

Хірург-уролог, андролог
Стаж роботи: 22 роки
Кваліфікаційна категорія: вища

Хірург-уролог, андролог
Стаж роботи: 15 років
Кваліфікаційна категорія: вища

Хірург-уролог, андролог
Стаж роботи: 15 років
Кваліфікаційна категорія: друга

Хірург-уролог, андролог
Стаж роботи: 11 років
Кваліфікаційна категорія: перша

Хірург-уролог
Стаж роботи: 4 роки

Хірург-уролог
Стаж роботи: 3 роки

Основні напрямки роботи:

1. Контактна-лазерна літотрипсія каменів сечоводів, нирки та сечового міхура.

2. Черезшкірна перкутанна нефролітрипсія конкрементів різного розміру.

3. Перкутанна нефростомія при обструкції сечовивідних шляхів.

4. Фіброкалікоскопія, каліколітотрипсія.

5. Діагностична відео уретроскопія, цистоскопія, уретероскопія.

6. Трансуретральна біполярна резекція аденоми передміхурової залози.

7. Трансуретральна резекція (біопсія) пухлини сечового міхура.

8. Лазерна абляція лейкоплакії сечового міхура.

9. Лазерне розсічення, (бужування) стріктури уретри.

10. Пункція кіст нирок.

11. Лапароскопічні методи оперативного лікування урологічної патології

12. Хірургічне лікування:

Про нас

Головний лікар Київської міської клінічної лікарні №6,
доктор медичних наук, заслужений лікар України

Крижевський Вадим Віталійович

У 1963 році у мальовничій частині міста було засновано Київську міську клінічну лікарню №6. До складу лікарні входять: адміністративний корпус; два клінічних корпуси; центральне стерилізаційне відділення; лабораторно- діагностичний корпус; пральня; харчоблок та господарча частина.

Очолює лікарню головний лікар Київської міської клінічної лікарні №6, доктор медичних наук, заслужений лікар України - Крижевський Вадим Віталійович.

На даний час лікарня є багатопрофільною на 490 ліжок у складі відділень: приймальне; терапевтичне; урологічне; гінекологічне; анестезіологічне; травмпункт; кардіо-ревмотологічне; гастроентерологічне відділення; ендокринологічне з кабінетом діабетичної стопи; міське спеціалізоване хірургічне відділення кишкової непрохідності; хірургічне відділення для лікування хворих з хірургічними гнійними захворюваннями та ускладненнями; травматологічне; травматологічна реабілітація; неврологічне; міське спеціалізоване відділення репродуктивного здоров’я; рентгенологічна служба; фізіотерапевтичне відділення; відділення лікувальної фізкультури та консультативно-діагностичне відділення.

Територія «Медмістечка» з комплексом допоміжних служб при Київській міській лікарні №6 є осередком здоров’я та відданості традиціям – «Потреби пацієнта передусім». Планова та невідкладна медична допомога надається, не лише жителям району, а й всім громадянам та гостям м. Києва.

Відділення лікарні являються клінічними базами для кафедри НМАПО ім. П.Л. Шупика та НМУ ім. О.О. Богомольця: загальної та невідкладної хірургії; урології; неврології та реабілітаційної медицини; терапії та ревматології; травматології та ортопедії №1; діабетології; акушерства, гінекології та педіатрії; акушерства, гінекології та репродуктології.

Київська міська клінічна лікарня №6 надає не лише планову медичну допомогу, але й забезпечує надання невідкладної допомоги цілодобово та має у своєму розпорядженні новітнє медичне обладнання і виконує обстеження та операції на сучасному рівні: лапароскопічні мініінвативні оперативні втручання; артроскопічні втручання; гісткроскопію та гістерорезекцію; контактну лазерну літотрипсію; лазерну вапоризацію та транс уретральну резекцію.

Київська міська клінічна лікарня №6 має потужний діагностичний потенціал, що допомагає правильно й вчасно встановити діагноз і врятувати життя: УЗД-апарат Aloka; мамограф; езо-фагогастродуоденоскопічна діагностика; новітнє відеоколоноскопічне обладнання; ЕКГ; ЕхоКГ; велоергометрія; холтерівське моніторування та планується встановлення ангіографа.

Відділення урології Київської міської клінічної лікарні №6 (Медмістечко), поправу вважається лідером урологічної допомоги в м. Києві, адже обслуговування пацієнтів проводиться цілодобово та без вихідних. Надаючи висококваліфіковану урологічну допомогу, ми керуємося сучасними нормативними документами та міжнародними протоколами лікування.

Урологічне відділення КМКЛ №6 розгорнуте на 60 ліжках та являє собою сучасне клінічне відділення, що використовує сучасні методи та технології лікування в поєднанні з високим професіоналізмом персоналу.
На базі відділення функціонує кафедра урології НМАПО ім. П.Л.Шупика.

О нас

Урология - это сфера практической медицины, которая занимается изучением этиологии, патогенеза, клинических проявлений, диагностики, лечения и профилактики заболеваний мочевыделительной системы у мужчин и женщин. Отделение урологии Киевской городской клинической больницы №6 (Медгородок), по праву считается лидером урологической помощи в г. Киеве, ведь обслуживание пациентов проводится круглосуточно и без выходных. Предоставляя высококвалифицированную урологическая помощь, мы руководствуемся современными нормативными документами и международными протоколами лечения. Урологическое отделение КГКБ №6 развернуто на 60 койках и представляет собой современное клиническое отделение, использует современные методы и технологии лечения в сочетании с высоким профессионализмом персонала. На базе отделения функционирует кафедра урологии НМАПО им. П. Л. Шупика

Наш персонал

 

Отзывы

Все круто, Голубицький Юрій Миколайович - класний чувак. Мені сподобалось приходити до цією людини. Він дуже швидко дав поради, взагалі все дуже швидко. Дивно було те, що для людини його професії, лікар дуже приємний в спілкуванні. Зробив все дуже швидко, порадив дуже швидко, розповів про подальші дії, не витрачаючи ні свого, ні мого часу, все по максимуму і це мене повністю влаштувало.

В восторге от доктора, профессионал своего дела! Спасибо, Александр Владимирович Шмуличенко, за проведенную операцию, за чуткое и внимательное отношение. Дай Бог огромного здоровья вам и вашим семьям!

Понравилось то, что хоть и надо было ложиться в больницу, врач Бабич Андрій Михайлович все-таки принял пациента, прописал квалифицированное лечение, был внимательный и хорошо относился. по человечески, пока капали - он сидел рядом.

В свои 46 мне удалили крупный камень из почки. И как говориться сам искал, но ничего толкового не нашел, благо есть хорошие люди которые посоветовали отличного хирурга-уролога Борзова Романа Николаевича о котором говорю не только я такие слова, но и другие.

Очень хорошее отделение! Все на своём месте! Спасибо Козак Александру Васильевичу, анастезиологу Алексеевичу, операционной систре, заведующему, мед.сестрам, санитарочкам.... Всем спасибо!!!

Юрченко Евгений Владимирович, очень грамотный доктор. Отделение урологии. Мужа лечил. Остались очень довольны.

Благодарю доктора Шулаиа Цотне Валерияновича, за внимание в после-операционный период. Спасибо анестезиологу Наталье Васильевне. Так же, хочу сказать спасибо начинающим докторам: Ошека Анне Юрьевне и Куприенко Никите Николаевичу. И всему обслуживающему персоналу отделения, которые заботливо помогали мне в период реабилитации в больнице.

Контакты

Киев, прт. Любомира Гузара, 3
Урологическое отделение киевской городской клинической больницы №6 "Медгородок"