Пухлини сечового міхура

Пухлини сечового міхура поділяються на доброякісні та злоякісні форми.

Рак сечового міхура є злоякісне новоутворення, одне з тих небагатьох, які при своєчасній діагностиці та лікуванні мають високу ймовірність успішного результату.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ РАКУ СЕЧОВОГО МІХУРА:

• Спадкова або генетична схильність, наявність випадків пухлинних захворювань у найближчих родичів;
• Вплив радіації, шкідливих хімічних речовин;
• Зловживання алкоголем;
• Куріння;
• Хронічні інфекційно-запальні захворювання органів малого тазу;
• Гострі та хронічні стреси;
• Цукровий діабет;
• Хіміотерапія інших форм раку.

За статистикою, рак сечового міхура в 4 рази частіше зустрічається у чоловіків, ніж у жінок.

СИМПТОМИ РАКУ СЕЧОВОГО МІХУРА

Прояви раку сечового міхура різноманітні. У кожному конкретному випадку може спостерігатися різне поєднання симптомів, серед яких:

• Біль при сечовипусканні;
• Біль поза сечовипускання - в животі, в області попереку, в боці, в анусі, в промежині і паху;
• Часте сечовипускання малими порціями;
• Поява крові в сечі або, кажучи медичною мовою, гематурія;
• Поява набряків на ногах;
• Втрата ваги, зниження апетиту, підвищена стомлюваність, слабкість;
• Набряк мошонки у чоловіків.

СТАДІЇ РОЗВИТКУ РАКУ СЕЧОВОГО МІХУРА

Залежно від поширення патологічного процесу в сечовому міхурі можна виділити кілька послідовних стадій, багато в чому визначають прогноз ефективності лікування і одужання.

0 стадія

На даному етапі ракові клітини виявляються в сечовому міхурі, проте, без залучення в патологічний процес стінок органу.

Нульовий етап лікарі-онкологи умовно поділяють на два періоди:

0a - являє собою неінвазивну папілярну карциному, зростаючу до просвіту сечового міхура, без пророщування до стінок органу і без залучення в патологічний процес лімфатичних вузлів.

0is - пухлина не росте в просвіті сечового міхура і за межі його стінки. Так само, як і на попередньому етапі, рак не зачіпає лімфатичні вузли.

Якісне комплексне лікування на даному етапі дозволяє домогтися повного одужання практично в 100% випадків.

I стадія

На даному етапі ракова пухлина просувається далі, всередину стінки сечового міхура, проте не зачіпає її м'язовий шар. При своєчасній адекватній терапії прогноз захворювання дуже сприятливий, повного одужання можна домогтися практично в 100% випадків.

II стадія

На цій стадії поширення пухлинного процесу пересувається до м'язового шару ураженого органу, але без повного пророщування в нього. Поширення до прилеглих лімфатичних вузлів не відбувається. При своєчасній адекватній терапії, шанси на одужання становлять близькими до 63-83%.

III стадія

Про третій стадії раку сечового міхура кажуть, коли пухлина вже проросла через стінку органу. В такому випадку наступним етапом є поширення патологічного процесу далі - у чоловіків до простати і яєчок, у жінок - до піхви.

Важливий момент - лімфатичні вузли на даному етапі розвитку захворювання незачеплені.

При своєчасній, комплексній та адекватній терапії ймовірність повного одужання коливається від 20 до 50%.

IV стадія

На даній стадії до патологічного процесу залучаються лімфатичні вузли та інші органи (за рахунок поширення метастаз).

Прогноз для пацієнта вкрай несприятливий, лікування практично неможливо. Виживання протягом п'яти років також дуже низьке і становить не більше 20%.

ДІАГНОСТИКА РАКУ СЕЧОВОГО МІХУРА

Рак сечового міхура на ранніх стадіях має вельми сприятливий прогноз, добре реагує на проведену терапію і може повністю виліковуватися. Тому важливо вчасно пройти повноцінне обстеження та, в разі підтвердження діагнозу, як можна швидше почати комплексне лікування.

Серед методів діагностики раку сечового міхура найбільш інформативні:

• Аналізи сечі - на початковому етапі обстеження призначаються найпростіші, але інформативні загальні і цитологічні аналізи сечі
• Цистоскопія - дослідження сечового міхура зсередини за допомогою спеціального приладу - цистоскопа, що вводиться через уретру. Прилад оснащений камерою, що виводить зображення сечового міхура на екран комп'ютера для детального вивчення доктором. Під час проведення дослідження можна виконати біопсію: захопити шматочок підозрілої тканини і відправити його на гістологію - дослідження, що виявляє природу освіти і підтверджує діагноз.
• Комп'ютерна і магнітно-резонансна томографія, що дозволяють робити численні знімки сечового міхура в різних ракурсах зі зрізами будь-якої товщини. Це необхідно для виявлення навіть найменшої за розмірами пухлини.
• УЗД органів малого тазу.
• Рентгенографічне дослідження сечового міхура з використанням контрастних засобів дозволяє візуалізувати пухлину.

ЛІКУВАННЯ РАКУ СЕЧОВОГО МІХУРА

Комплексне лікування раку сечового міхура включає в себе променеву і хіміотерапію, а також оперативне втручання. Вибір поєднання методик здійснюється індивідуально для кожного пацієнта і залежить від стадії розвитку раку, віку і стану пацієнта і ряду інших чинників. Досвідчені лікарі-онкологи, аналізують дані обстеження, підбирають оптимальну схему терапії і при необхідності корегують її, враховуючи реакцію організму пацієнта на проведене лікування.

ОПЕРАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ РАКУ СЕЧОВОГО МІХУРА

Оперативне лікування раку сечового міхура зарекомендувало себе як ефективний спосіб, завдяки чому поширений у всьому світі.

Існує кілька варіантів проведення операцій при раку сечового міхура:

• Трансуретральна операція - здійснюється за допомогою спеціального приладу-цистоскопа, який вводять в сечовий міхур через уретру. Такий підхід дозволяє позбутися від пухлини частково (з подальшим підключенням хіміо- і променевої терапії) або повністю.
• Радикальна цистектомія - порожнинна операція, що дозволяє видалити не тільки сечовий міхур, а й сусідні органи, в які проросла пухлина.

Після видалення пухлини хірург створює спеціальний штучний резервуар для накопичення сечі, який буде виконувати роль сечового міхура.

Для закріплення результатів хірургічного лікування призначається хіміотерапія.