Сечокам’яна хвороба

Сечокам’яна хвороба (уролітіаз) –захворювання,що характеризується  утворенням каменів  в сечовидільних  органах.

Рахується, що  схильність  до сечокам’яної хвороби  є вродженною , однак камені  не утворюються  без впливу  одного з додаткових  факторів, серед яких виділяють:

• жаркий клімат, що провокує активне потовиділення;
• склад питної води (жорстка вода індукує камнеутворення);
• звичка  до гострої, солонної  і  кислої  їжі, надлишок  кальція и тваринного  білка;
• недостатність витаминів (А і групи  B), ультрафіолета (життя  "без сонця ");
• сильне обезвоження , наприклад  в результаті  інфекційних  захворювань;
• малорухомий образ життя, в том числі – вимушена , в результаті отриманих травм;
• хронічне  захворювання шлунку  и кишківника (гастрит, коліт,виразкова хвороба);
• захворювання  нирок і  інших  органів сечостатевої системи (пієлонефрит, цистит, аденома передміхурової  залози, простатит);
• обмінні захворювання  (наприклад, подагра)

В залежності від локалізації,симптомами  сечокам’яної хвороби можуть бути :

1)Камені в нирках: Камені в нирках  проявляють  себе  болем  в області  поереку  з  одної або  с двох  сторін (в залежності від локалізації каменя). Як правило, біль  носить  тупий, ниючий характер. Больові відчуття  змінються  при русі  чи  зміні  положення  тіла. В загальному аналізі сечі або візуально може виявлятись  кров.

При невеликих размірах каменів  в нирці ,виражені    симптоми  можуть   не виявлятись .

2) Камені  в сечоводах  вяк правило,викликають виражений біль , локалізація якого  змінюється  слідом за переміщенням  каменя : біль переходить  з  попереку  в пах, низ живота або статеві органи .

Камінь може  повністю перекрити просвіт сечоводу . В такому  випадку в нирці  скупчується  сеча,що  викликає  біль  (ниркову  кольку). Камінь в нижніх  відділах  сечоводу може  бути причиною  частих полкиків до сечовипускання.

В ряді випадкіх,камені сечоводів  можуть бути причиною розвитку обструктивного пієлонефриту(запалення враженної нирки з порушенням відтоку сечі),що є життєво небезпечним ускладенням та потребує невідкладних лікувальних заходів.  Наявність  каменів в сечовому міхурі  проявляється болем  внизу живота, що віддає  в область промежни  или статеві органи, – передусім , при рухаха  чи  сечовипускання . Різкі  рухи  також можуть  провокувати  поклики  до сечовипускання . Під час  сечовипускання  струя сечі може  перериватись  і розсіюватись

Діагностика:

• Загальний аналіз крові
• Загальний аналіз сечі
• Біохімічний аналіз крові
• Оглядова програма
• Ультразвукове дослідження
• Екскреторна урографія
• Мульспіральна компютерна томографія (МСКТ)

Лікування:

В теперешній час видалення каменів  виконується, як правило, малоінвазивними  способами.. Передусім, застосовуєються наступні методики:

1.Контактна лазерна уретро-пієлокаліколітотрипсія(лазерне дроблення каменів в просвіті сечоводу,нирки,чашечках нирок)

2.Черезшкірна перкутанна нефролітотрипсія(при локалізації каменя в просвіті нирки і розміром більше 12 мм)

3.Ударнохвильова літотрипсія(Чрезкірне дроблення каменів під УЗД та(або)рентгенівським наведенням)

4.Лапароскопічна уретеро-пілолітотомія(лапаросокопічне  видалення каменів )

5.Уретеро-пілєолітомія відкритим способом

Якщо камені утворенні  солями сечової  кислоти, можливе , їх  розчинення . В  таких випадках  назначається курс спеціальних препаратів.